Гарячі новини

Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмана. Його очолить Ольга Решетилова

Президент України Володимир Зеленський 19 вересня підписав указ про створення Офісу військового омбудсмана, який очолить Ольга Решетилова.

Про це повідомили в Офісі президента.

Офіс військового омбудсмана буде постійним допоміжним органом при президентові України та забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав усіх Сил оборони.

Йдеться про права чинних військових, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.

Президент також ухвалив рішення призначити першим військовим омбудсманом Ольгу Решетилову. До цього вона була уповноваженою з питань захисту прав військових і членів їхніх сімей.

Військовий омбудсман розвʼязуватиме проблемні питання щодо проходження військової служби та розглядатиме скарги, може призначати перевірки та напрацьовувати рішення, а також щороку звітуватиме президенту і Верховній Раді.

Станом на 20 січня 2025 р. уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова за перші 20 днів роботи отримала 3 876 звернень від військослужбовців. Найчастіші запити — ненаправлення на військово-лікарську комісію та лікування і проблема переведення бійців між підрозділами.

Про це вона повідомила у Facebook.

Військові скаржаться, що не можуть отримати направлення на лікування після поранень, а також на термінові та планові операції. Зокрема, йдеться про наслідки важких контузій, панічні атаки й гострі постравматичні розлади.

«Нескладно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости», — пише Решетилова.

Вона наголосила, що немає індивідуального підходу, а не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу — це часто позиція командира. За її словами, військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою «дуже часто просто йдуть у СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу».

Омбудсменка розповіла про випадки, коли вона особисто дзвонила командирам, щоб пояснити ситуацію, і ті зрештою підписували необхідний рапорт.

«Увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом», — наголосила посадовиця.

Також, за її словами, існує проблема з переведенням бійців між військовими частинами. Решетилова наголосила, що «дуже часто» командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців попри їхню волю.

«Яскравий приклад з одного звернення. У військовослужбовця на фронті загинули брат і батько. Він має повне право звільнитися з війська. Але він не хоче звільнятися, єдине, про що він просить — перевести його в тилову частину, щоб було спокійніше мамі. Командир не погоджує, тягне час. Зрештою затверджує план переміщення його в піхотний підрозділ», — розповіла омбудсменка.

Вона також наголосила на проблемах СЗЧ, звернень від родин військовополонених та зниклих безвісти, випадках катування, побиття і жорстокого поводження від командування. Щодо останнього, то за 20 днів роботи надійшло 6 звернень.

Решетилова розповіла про випадок, коли командир батальйону катував перед строєм військовослужбовця електрошокером. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження, наразі проводять розслідування, командира відсторонили.

« З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, — систематична практика в цьому батальйоні», — пише омбудсменка.

За її словами, з вересня всі знали про ці випадки, військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не зреагував. Решетилова каже, що це, як факт, теж «заслуговує на окрему перевірку».

Решту звернень про подібні випадки катувань опрацьовують і з’ясовують обставини.

Решетилова наголосила, що працює над ситуацією зі зниклими безвісти військовослужбовцями зі 155 бригади. За її словами, через «управлінський хаос» і неякісний облік особового складу дуже складно встановити обставини зникнення кожного військовослужбовця.

З усіх 3 876 звернень, 302 не стосувалися захисту військовослужбовців, їх скерували до різних відомств. Ще частина військовослужбовців або їхніх рідних потребували консультації або роз’яснення. У таких випадках обмудсменка надавала контакти юристів.