Польща та Україна домовилися про ексгумацію жертв Волинської різанини
Польща та Україна домовилися про ексгумацію жертв Волинської різанини, повiдомляє Euronews.
Вбивство близько 100 000 поляків українськими воєнізованими формуваннями надовго зіпсувало дипломатичні відносини між близькими союзниками.
Рішення про ексгумацію тіл жертв Волинської різанини прийнято, повідомив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
"Нарешті прорив. Прийнято рішення про першу ексгумацію польських жертв УПА. Я хотів би подякувати міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Ми чекаємо подальших рішень", - написав Туск у пості на сайті X.
1943 року Українська повстанська армія (УПА) провела серію масових вбивств у Волині та Східній Галичині на території окупованої німцями Польщі, внаслідок яких загинуло близько 100 000 мирних жителів Польщі. За словами істориків, були вбиті й представники інших національностей, зокрема вірмени, євреї, росіяни, чехи, грузини.
УПА, озброєне відгалуження Організації українських націоналістів, діяла в роки Другої світової війни та після неї та співпрацювала з нацистською Німеччиною
Хвильська трагедія довгий час була предметом розбіжностей між двома країнами, викликаючи тертя між близькими союзниками. У той час як Польща офіційно визнає різанину геноцидом, Україна оскаржує цю ухвалу, розглядаючи її як конфлікт, у якому були винні обидві сторони. Українські офіційні особи заявили, що і УПА і Організація українських націоналістів (ОУН) були частиною опору комуністичному Радянському Союзу.
Багато хто в Польщі виступає за ексгумацію приблизно 55 000 польських та 10 000 єврейських жертв, які, за даними польського Інституту національної пам'яті (IPN), "все ще лежать у ямах смерті у Волині, очікуючи, щоб їх знайшли, ексгумували та поховали".
У червні минулого року заступник прем'єр-міністра Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив в інтерв'ю телерадіокомпанії Polsat, що "Україна не вступить до Європейського Союзу, якщо не буде вирішено питання Волині".
"Ми хочемо, щоб Україна розвивалася, але ми не можемо залишити поза увагою рану, що не гоїться, - сказав він. - Питання, що стосуються геноциду на Волині, залишаються невирішеними".
Цього тижня аналогічну заяву зробив Кароль Навроцький, кандидат у президенти, підтриманий консервативною опозиційною партією "Право та справедливість" (PiS).
"Наразі я не уявляю собі Україну ні в Європейському союзі, ні в НАТО доти, доки не буде вирішено важливих для Польщі цивілізаційних питань", - сказав Навроцький, який наразі обіймає посаду голови Інституту національної пам'яті.
INR – це державний дослідницький орган, який відповідає за розслідування та архівування злочинів проти Польщі, скоєних під час Другої світової війни та у наступний комуністичний період.
"Країна, яка не в змозі відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 000 своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних спілок", - додав Навроцький.
Відповідаючи на заяву Туска на сайті X, Навроцький заявив, що якщо новина про ексгумацію підтвердиться, це "відмінна новина". "Ми (INR) були повністю готові і сповнені рішучості протягом багатьох років, - сказав він. - Ми чекаємо на офіційну інформацію і починаємо виконувати свої зобов'язання перед Польщею".
Остання ітерація суперечки розпочалася у 2017 році, коли Україна ввела заборону на пошук та ексгумацію польських жертв на своїй території після демонтажу пам'ятника УПА у Грушовицях у Польщі.
З того часу обидві країни докладають зусиль для зняття напруженості та подолання історичних травм.
У липні 2023 року президенти Анджей Дуда та Володимир Зеленський разом відзначили 80-ті роковини масових вбивств під час пам'ятної меси у Луцьку на північному заході України.
Під час служби два лідери йшли пліч-о-пліч, визнаючи загальну травму, отриману в цьому регіоні.
Однак, згідно з опитуванням громадської думки, проведеним Центром Мерошевського, частка українців, які мають гарну думку про поляків, за останній рік знизилася з 67% до 44,5%. Коли українців попросили назвати причини розбіжностей між двома країнами, 26% назвали зернову кризу і блокаду кордонів, а 19% - напруженість, що триває через Волинську різанину.
Офіційні особи з обох сторін сподіваються, що заява Туска та офіційна угода про ексгумацію допоможуть зняти напруженість та покласти край зіпсованим відносинам.
"Ми поважаємо один одного і разом протистоїмо російському імперіалізму, - написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на сайті X після заяви Туска. - Будь-яка угода у відносинах UA-PL – це удар по Москві".
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии