Лише 10% з мільярда. Чому в Україні не використали гроші, виділені на біонічні протези для військових

У вересні 2024 року патронатна служба "Янголи" відкрила масштабний збір на протези рук та ног бійців 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ та 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ, пише УП.

Водночас держава виділила на протезування у 2024 році понад 5 мільярдів гривень, з яких миллиард – на протези підвищеної функціональності. Проте на 30 липня Міністерство соціальної політики використало лише 39 мільйонів – 3% від суми, закладеної на біонічні протези.

До кінця листопада частка використаних коштів зросла, але незначно – до 10%, тобто 100 мільйонів. Тепер невикористані гроші повернуться до бюджету, і, ймовірно, частині бійців доведеться шукати способу отримати протез через благодійників.

"УП. Життя" дізналася, чому така велика сума на протезі втратила неосвоєну та чи можливо розв'язати цю проблему наступного року.

Перед тим, як розбиратися у проблемі невитрачених коштів, варто трохи зрозуміти про нюанси процесу протезування.

Протези загалом поділяються на косметичні та функціональні.

"Косметичні протези відтворюють лише зовнішній вигляд кінцівки. Функціональні – це ті, які мають певну функцію. Вони можуть бути механічними та біонічними (міоелектричними)", – пояснює керівник Центру протезування та ортезування UNBROKEN Владислав Сіховський.

За допомогою механічних протезів людина може виконувати повсякденні рухи, а керування відбувається завдяки м'язам вцілілої частини кінцівки.

Біонічні протези найбільш наближені своїми функціями до природної кінцівки, мають електронний процесор та реагують на нервні імпульси.

Протезування регулюють дві постанови Кабінету Міністрів, на кожну з яких виділяються кошти з бюджету:

№321 стосується всіх, хто цього потребує – військових та цивільних, які потерпіли внаслідок війни, дорослих та дітей з інвалідністю тощо; №518 – виключно для забезпечення протезами підвищеної функціональності (біонічними) захисників України.

У разі військових постанова №321 регулює первинне протезування – встановлення найпростішого протезу для адаптації. А вже 518-та визначає вторинне, так зване "допротезування".

Наразі в більшості випадків протезування військових здійснюється на два етапи. Однак є винятки. Якщо це верхня кінцівка, то з огляду на стан людини є можливість одразу встановити біонічний протез.

Щоб отримати протез підвищеної функціональності для нижньої кінцівки, треба рік вчитися жити з механічним.

"Первинне протезування – це коли людина вперше стає на протез після ампутації. На початку в неї активно змінюються антропометричні дані культі (частини кінцівки, що залишається після ампутації – ред.). з часом виникає потреба у заміні або корегуванні куксоприймальної гільзи. А вже при повторному протезуванні ми працюємо зі стабільною куксою", – пояснює Владислав Сіховський.

Протезування в Україні двоетапне

У Національній службі здоров'я України "УП. Життя" повідомили, що протягом 2022-2024 років держава провела 93 566 ампутацій. З них:

у 2022-му – 31 392 ампутації;

у 2023-му – 32 600;

у 2024-му (на 28 листопада) – 29 574.

Переважають ампутації саме нижніх кінцівок – 24 тисяч проти 3,9 тисяч верхніх (ще 1,5 тисяч – інші види ампутацій).

Водночас радниця міністерки соціальної політики Олена Кульчицька стверджує, що кількість людей з ампутаціями в Україні сягає 35-40 тисяч. Чому в інших джерелах число може бути більшим? Посадовиця каже, що праворуч у різних підрахунках.

"Важливо розуміти, з якими даними ми маємо справу. Наприклад, НСЗУ вважає проведені операції – це ампутація і пальця, і ноги. Три реампутації у одного людини – три випадки. Тому це нерелевантно, коли ми говоримо про кількість ампутацій", – зауважує вона .

Мінсоцполітики періодично бере статистику у Командуванні медичних сил, проте оприлюднювати її не можна. Однак Кульчицька запевняє, що це "не 100 і не 200 тисяч", про які говорять у ЗМІ та соцмережах.

"УП. Життя" також звернулася до Міністерства здравоохранения із питанням про кількість людей з ампутаціями в Україні, проте наразі відповіді не отримала.

За словами радниці міністерки, протягом 2023 року вдалося протезувати 16 тисяч людей. 2024-го – вже 11 тисяч.

Але є ще й благодійні фундації. Кульчицька стверджує, що вони протезували близько 500 людей за всю годину повномасштабної війни.

Проте лише в одному реабілітаційному центрі Superhumans, який працює за кошти благодійників, з квітня 2023 року виготовили 1042 протези для 767 людей.

А в центрі UNBROKEN, який використовує як благодійні, так і державні гроші, з 2022 року виготовили 461 протез:

у 2022-му – 41;

у 2023-му – 217;

у 2024-му – 103.

Фінансова директорка центру UNBROKEN Наталія Демкович розповіла, що з 461 протезу, які виготовили з 2022 року, 178 фінансувалися за державний кошт та 283 – за благодійні гроші.

Державних коштів UNBROKEN витратив лише 2,4 мільйона гривень.

"Чому так мало? Тому що ми не виставляли рахунки Фонду соціальної захисту осіб з інвалідністю саме на комплектуючі, оскільки отримали їх безоплатно. Так протези для держави виявилися дешевшими, ніж вони купували б у приватних компаній", – пояснює Демкович.

За її словами, всі біонічні протези виготовили за гроші благодійників.

Реабілітаційний центр UNBROKEN є комунальним підприємством, тому, каже фінансова директорка, непросто працювати як з державними, так і благодійними коштами.

"Частне підприємство укладає договір з виробником без проведення закупівель, вони мають прямі домовленості. Комунальному значно складніше. Ми довгу годину проводили переговори з виробниками комплектуючих, як-от Ottobock та Össur. Через українських дистриб'юторів вони коштують мінімум у два рази більше. ми не можемо дозволити собі так переплачувати, оскільки є граничні ціни на протезі від держави. підписати договір з Ottobock", – розповіла Наталія Демкович.

Який зараз попит на протези в Україні

Протягом 2022-2024 років в Україні провели 93,5 тисяч різних видів ампутацій

Скільки грошей витрачено на протезування у 2024 році?

На 2024 рік за постановою №321 держава виділила загалом 4,6 мільярда гривень на протезування. За словами радниці міністерки соціальної політики Олени Кульчицької, станом на листопад витратили понад 90% від суми – 4,1 мільярда.

Наприкінці грудня, повідомили у Мінсоцполітики, ці кошти витратили повністю.

Однак із постановою №518, яка йдеться про протези підвищеної функціональності, ситуація значно відрізняється. На кінець листопада, з виділеного миллиарда гривень освоили лише 100 мільйонів, тобто 10%.

Тоді ж Олена Кульчицька повідомляла, що до кінця року планувалося витратити ще 100 мільйонів за постановою №518, здійснивши передоплату на майбутні протези.

Однак решта суми – близько 800 мільйонів – мала повернутися до бюджету, адже перерозподілити їх на інші програми не можна.

Чому так багато коштів залишилися неосвоєними?

Радниця міністерки пояснює такий великий залишок коштів тим, що за 518-ю постановою процес забезпечення пацієнтів протезами є значно тривалішим за годину, ніж за 321-ю.

"За постановою №321 протези не такі дорогі. Підприємство, яке їх виготовляє, своїм коштом закуповує всі складники, а держава вже оплачує за фактом – після підписання акту прийому-передачі".

Якщо ми говоримо про протез, який коштує 3-3,5 мільйона гривень, то не всі підприємства мають у собі такі обігові кошти, щоби відразу сплатити такі коштовні компоненти. Тому держава робить передоплату, і лише потім починається процес виготовлення. Він може тривати три місяці", – розповідає посадовиця.

Кульчицька каже, що треба зважати й на логістику. Іноземним виробникам потрібно годину, щоб виготовити та доставити до України свої вироби. А якщо це вітчизняна компанія, то кількість протезів може бути досить обмеженою.

"Наприклад, український виробник Esper Bionics виробляє 6-8 біонічних пензлів на місяць. Тому продовжується термін очікування, що також впливає на можливість втрати коштів.

Найпоширеніший запит – електронний колінний узел Genium X3 від німецької компанії Ottobock. Україна в них стоїть на іншому місці в порядку забезпечення після Російської Федерації. Їхній ринок для Ottobock є первичным, бо там більший піт. Ми не можемо на це вплинути чи накласти санкції на підприємство ЄС. Ми можемо лише закликати вийти з російського ринку", – зауважує радниця міністерки.

"УП. Життя" просила компанію Esper Bionics підтвердити чи спростувати цю інформацію, але відповіді наразі не отримала.

Зараз, каже Кульчицька, все частіше починають розглядати й інших виробників, які не поступаються характеристиками Ottobock – французький Proteor, британський Blatchford, ісландський Össur.

Ще однією проблемою, як стверджує посадовиця, є недостатня кількість фахівців із протезування, особливо тих, які мають сертифікацію для роботи з комплектуючими біонічних протезів.

"У нормальних життєвих умовах протезування рук складає менше ніж 10%. Бо за таких поширених хвороб, як діабет чи тромбоз, які можуть призвести до ампутації, частіше люди втрачають саме ноги.

Через повномасштабне вторгнення збільшилося кількість запитів на протезування рук – це понад 25%. А протезистів, які готові братися за ці випадки, на жаль, так швидко не додається”, – каже радниця міністерки.

Освітню програму "Протезування-ортезування" (спеціальність 224 "Технології медичної діагностики та лікування") дійсно запровадили лише на початку 2024 року і лише у чотирьох вузах – Харківський національний медичний університет, Тернопільський національний медичний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького університет здравоохранения України імені П. Л. Шупика. Перший випуск буде за півтора року.

"До нас майже щотижня приходять запити щодо створення протезних підприємств, реабілітаційних центрів. Але ніхто не готовий привіз