Чесно: Руйнація чи відродження: що чекає на київський костел Святого Миколая (Фото)

Зранку в п'ятницю 20 грудня росіяни завдали комбінованого ракетного удару по Києву, від якого найбільше постраждав Голосіївський район. На жаль, внаслідок обстрілу загинула одна людина. Було влучання по одній з башт бізнес-центру "Торонто" та пошкоджено будівлю костелу Святого Миколая – повилітали шибки та посипалися деякі вітражі. 

Унікальна архітектурна пам'ятка після пожежі 2021 року перебуває в критичному стані, хоча і до того потребувала масштабних реставраційних робіт. Будівля храму належить Національному будинку органної та камерної музики, а католицька громада вже 32 роки бореться за її повернення та неодноразово заявляла про готовність взяти на себе відповідальність за збереження святині. 

Однак попри укладений з Міністерством культури меморандум громада досі не отримала відповідного дозволу.

З яких причин затримується передача костелу релігійній громаді та які існують перепони для реставрації архітектурної пам'ятки – розбирався Рух ЧЕСНО.

Відновлення після обстрілу

Після російського обстрілу Римсько-католицька парафія Святого Миколая за кошти католицької громади та благодійників замовила послуги з демонтажу пошкоджених вітражів і встановлення тимчасового захисту. В Міністерстві культури також зазначили, що тривають підготовчі роботи з відновлення костелу, а для збереження фасадів і внутрішніх приміщень встановлюється тимчасове опорядження. Католицька спільнота та Мінкульт планують відновити храм за автентичними кресленнями.

Унікальна пам'ятка

Костел Святого Миколая є унікальною спорудою в неоготичному стилі, яку в 1899–1909 роках побудували архітектори Владислав Городецький та Станіслав Валовський. До його оздоблення також долучилися європейські митці. Будівля має статус пам'ятки архітектури національного значення.

"Собор Паризької Богоматері, що в Парижі, відновили і з помпезністю й урочистістю відкрили сильні світу цього, але чи згадає світова спільнота за костел Святого Миколая в Києві? Наш костел і до цього перебував в катастрофічному стані, тому для нас це черговий знак опіки Господа, який зберіг від повного руйнування готичну перлину Києва", – зазначив настоятель костелу Святого Миколая отець Павло Вишковський.

В коментарі ЧЕСНО він розповів, що наразі щонеділі костел відвідує 500–600 парафіян, а на свята збирається майже 1000 людей. До повномасштабного вторгнення прихожан було вдвічі більше, та багато з них виїхали з Києва, а дехто став на захист України. 

За якнайшвидшу передачу костелу релігійній громаді, за словами настоятеля, виступають міжнародні партнери України, зокрема Євросоюз, США, Польща, Італія та Ватикан.

Також передачу костелу парафії у 2021 році підтримала Київська міська рада у зверненні до Міністерства культури та інформаційної політики.

"Кожна історична пам'ятка у Києві повинна мати ефективного господаря, і тут саме римо-католицька громада може зберегти архітектурний шедевр Владислава Городецького на віки. Міська влада підтримала вимогу парафії костелу з метою збереження пам'ятки від подальшого руйнування та забезпечення повноцінного функціонування. Нарешті костел буде передано в постійне користування римо-католицькій громаді, спільними зусиллями ми досягли цього рішення", – сказав ініціатор звернення Григорій Маленко, депутат Київради з фракції "Голос".

Історія костелу

Будівництво костелу наприкінці XIX – на початку XX століть профінансувала римсько-католицька громада Києва, історичними спадкоємцями якої є сучасні прихожани костелу Святого Миколая. З початком більшовицької окупації України релігійні громади зазнали переслідувань і репресій, зокрема й парафія Святого Миколая. 

У 30-х роках XX століття радянська влада закрила костел. Після Другої світової війни храм перетворили на архів та облаштували радіозавадами, щоб "глушити" іноземні радіостанції. За цей час відбулося руйнування внутрішніх та зовнішніх споруд костелу. В 1970-х роках розпочалась реставрація храму та перетворення його на Республіканський (наразі Національний) будинок органної та камерної музики. Це був останній капітальний ремонт будівлі. Тоді ж для концертного залу встановили орган, який у 2008 році оцінили в 1,2 мільйона євро.

Богослужіння в храмі поновили в 1992 році після відновлення незалежності України, коли Нацбудинок музики дозволив католикам використовувати костел для обрядів. Парафія наполягала на поверненні храму та запевняла, що не чинитиме перешкод музикантам і за європейською практикою дозволятиме репетиції та концерти. Однак представники Будинку органної та камерної музики в ці заяви не вірили та побоювалися обмежень.

Укази та постанови про передачу костелу з комунальної власності до державної, щоб зрештою передати парафії, неодноразово видавали уряд і президенти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Володимир Зеленський у 2020 році доручив збудувати для Нацбудинку музики нове приміщення, щоб врегулювати це питання. Ініціативу підтримали як музиканти, так і парафіяни. Будівництво мали завершити до кінця 2023 року, однак через повномасштабне вторгнення РФ реалізацію проєкту призупинили. Станом на кінець 2024 року нове будівництво так і не розпочали.

Знищення органу 

Основною перепоною для передачі будівлі була саме наявність органу та високі вимоги до місця його нового розміщення. Проте у вересні 2021 року в костелі відбулася пожежа, яка знищила єдиний в Європі діючий духовий орган, а дерев'яний вівтар та інші релігійні атрибути залишилися неушкодженими. Тоді попередньою причиною займання в МВС назвали коротке замикання в інструменті. За словами тодішнього міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, орган давно потребував ремонту, який все відкладали через низький пріоритет культурних питань і низьку відвідуваність культурних подій.

Після пожежі українські благодійники, зокрема і великий бізнес, пожертвували майже 30 мільйонів гривень, з яких 21,5 мільйона витратили на протиаварійні та інші технічні роботи. Зібрані кошти благодійників pro bono, тобто безкоштовно, контролювала юридична компанія "Міллер". 

"Була схема, за якої благодійні гроші йшли на рахунок державної організації. І оскільки фактично держава витрачала гроші, які належать їй – проходило через Prozorro, але за спрощеною процедурою", – розповів засновник "Міллеру" Масі Наєм.

Настоятель зазначив, що після протиаварійних парафія проводила додаткові відновлювальні роботи, щоб позбутися плісняви, яка пошкодила підлогу під захисними плитами, що їх встановили ремонтники. Крім того, замінили дерев'яні конструкції, що прогнили від води, якою гасили пожежу. Завдяки польській допомозі вдалося зробити гідроізоляцію будівлі, яку систематично підтоплювало. Однак умовою фінансування було повернення костелу парафії в 2022 році. Після того, як це не відбулося, міжнародні меценати втратили довіру – через невизначеність приналежності будівлі та загрозу нецільового використання коштів. Допомоги українських благодійників не вистачає на масштабні роботи, проте за три роки на проведення нагальних ремонтів вдалося знайти 10 мільйонів гривень.

Водночас у квітні 5,6 мільйона гривень з рахунку Фонду костелу Святого Миколая спрямували на потреби військових.

Релігійна організація та Мінкульт у листопаді 2021 року уклали меморандум щодо передачі костелу парафії, проте строки зобов'язань двічі порушувалися – у червні 2022-го та травні 2024-го.