Україну продовжують накривати корупційні скандали. На фоні цього НБУ зажадав від банків "менше чіплятися до високопоставлених та значних клієнтів"

Україну продовжують накривати корупційні скандали. Однак, на фоні всіх цих фактів НБУ зажадав від банків "менше чіплятися до високопоставлених та значних клієнтів".

Так, на днях СБУ повідомила про підозру у корупції заступнику мера Чернігова.

За даними слідства, він організував схему розкрадання бюджетних грошей на закупівлю нового трансформатора для місцевої ТЕЦ, яка була пошкоджена внаслідок російського обстрілу навесні минулого року.

Обладнання закупили вдвічі дорожче за ринкову ціну, збитки державі - понад 30 млн грн.

Його вже заарештовано під заставу у 32 млн. грн.

Його ім'я не називається, але ЗМІ пишуть, що йдеться про Віктора Геращенка.

Зазначимо, що конфлікт між центральною владою та мерією Чернігова розвивається вже давно.

Раніше суд звільнив з посади та достроково припинив повноваження і самого мера міста – Владислава Атрошенка.

Також ВАКС відправив під варту екс-заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозінського, підозрюваного у корупції.

Він перебував під домашнім арештом, але не виплатив встановлену судом заставу у розмірі 9,93 млн гривень.

Тому суд ухвалив відправити його під варту з альтернативою внесення застави у розмірі 5 млн. гривень.

Лозинського звинувачують у отриманні хабара у $400 000.

Прокуратура виписала підозри у розкраданні бюджетних коштів на будівництві багатостраждального Подільсько-Воскресенського мосту.

Підозри в розкраданні 104 млн грн на будівництві автомобільного мосту та гілки метро на Троєщину отримали три учасники схеми: директор та голова наглядової ради генпідрядної організації та директор субпідрядної організації. Останній уже затриманий.

За даними слідства, у березні 2023 року було підписано чергові акти приймання виконаних будівельних робіт, на підставі яких на рахунок однієї із субпідрядних організацій було перераховано 181 млн. гривень.

Будівельно-технічна експертиза встановлено завищення вартості послуг на загальну суму 104 млн. гривень.

Надалі ці кошти були виведені через рахунки кількох підприємств з ознаками фіктивності під виглядом закупівлі взуття, господарських товарів та запчастин з метою переведення в готівку.

За цим епізодом раніше підозру отримав директор комунального підприємства – замовник робіт. Він перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

Також прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо керівника генпідрядної організації та ще двох субпідрядників.

Також Чиновників Держпродспоживслужби України підозрюють у здирництві хабарів за експорт зерна, повідомляє прокуратура.

Підозри отримали співробітники центрального апарату служби у Києві та її одеської філії.

Вони підробляли висновки лабораторних досліджень зернових культур, вказуючи на наявність карантинних організмів, а потім вимагали в експортерів гроші для здійснення продажу - 0,4 долара за кожну тонну зерна.

Посередниками для одержання хабарів виступали представники фумігаційних та експедиторських компаній. Кошти перераховувалися або передавалися під виглядом оплати за неіснуючі послуги контролю за фумігацією.

У рамках слідства було задокументовано 9 епізодів передачі грошей на загальну суму понад 45 тисяч доларів.

Затримано шістьох осіб, у тому числі начальника відділу «Центральної фітосанітарної лабораторії», колишньої начальниці управління фітосанітарної безпеки одеської філії Держпродспоживслужби, заступника начальника «Одеської обласної фітосанітарної лабораторії» та трьох посередників.

Четверо вже перебувають під вартою, а двоє – під цілодобовим домашнім арештом.

А Міноборони купувало кевларові шоломи за завищеними цінами.Про це йдеться у розслідуванні "Наші Гроші".

За закупівлі відповідали вже звільнені чиновники, які зараз перебувають у СІЗО і мають підозри від СБУ за закупівлю бронежилетів.

Міністерство оборони оприлюднило дані про закупівлю у травні 2022 року кевларових шоломів PASGT по 468 доларів за одиницю. В іншому травневому контракті 2022 року Міноборони ці ж шоломи коштували 132 долари.

Як повідомили журналісти, цивільні установи також купують ці шоломи, але значно дешевші. Наприклад, Тростянецька міська рада Сумської області купила їх по 9900 гривень, тобто близько 270 доларів. А виконком Лубенської міської ради Полтавської області купив по 9000 гривень, або 250 доларів.

Видання пише, що за ці закупівлі відповідали екс-заступник Міністра оборони В'ячеслав Шаповалов та екс-керівник департаменту закупівель МО Богдан Хмельницький.

Вони вже звільнені та перебувають у СІЗО і мають підозри від СБУ за закупівлю бронежилетів у березні минулого року за завищеною вчетверо ціною. Саме вони на початок 2023 року були головними виконавцями у сфері збройних закупівель міністерства.

На фоні всіх цих фактів цікаво, що НБУ зажадав від банків "менше чіплятися до високопоставлених та значних клієнтів", пише Країна.

Це люди, яких відносять до категорії РЕРs (Politically Exposed Persons) — політично значимих осіб, до перевірки коштів та особистостей яких законодавство зобов'язує ставитися ретельніше та прискіпливіше, ніж до всіх інших українців. Сюди відносять народних депутатів, міністрів, суддів, голів адміністрацій, політиків та інших.

Коли така людина або її родич відкриває рахунок у банку та починає проводити будь-які операції, банки повинні брати їх на олівець та окремо контролювати/перевіряти. Їм ставлять більше, ніж іншим, запитань і запитують більше документів, що підтверджують. Цю категорію клієнтів майже автоматично відносять до високоризикових, тобто часто перевіряються.

Сьогодні Нацбанк повідомив про затвердження для обслуговування таких осіб своєї ухвали №74, яка набула чинності з 17 червня. Цим документом він запровадив дві нові вимоги щодо обслуговування РЕРs:

• Банкам заборонили огульно (без об'єктивних підстав) відносити політично значущих осіб у категорію з високим ризиком, з усіма наслідками. А також безпідставно відмовляти їм у обслуговуванні. У документі чітко йдеться про те, що банк нестиме персональну відповідальність за неналежну оцінку клієнта з групи РЕРs.

• Банкам у 6 разів підняли планку за обсягом фінансових операцій, з якої вони повинні встановлювати походження коштів РЕРs — з 200 тис. грн. на квартал до 400 тис. грн. на місяць (1,2 млн. на квартал).

«Дуже схоже на те, що важлива шишка нажалилася в НБУ на якийсь із банків. Можливо, банк ставив надто багато питань про походження грошей або взагалі відмовився відкривати рахунок. За нашим законодавством, фінустанова може будь-кому в нашій країні відмовити в обслуговуванні без пояснення причин — вона не зобов'язана відкривати рахунок або проводити будь-яку операцію. Когось могли виставити, і хтось міг приховати образу. Обслуговування РЕРs не таке вже вигідне нашим банкам, по них потрібно подавати більше звітів, до того ж за неякісний фінансовий моніторинг значущих клієнтів, з погляду Нацбанку, завжди можна отримати штраф. І не вгадаєш, до чого регулятор причепиться цього разу. Набагато простіше не обслуговувати таких клієнтів. Тепер же їх буде складніше позбутися», — прокоментували «Країні» ситуацію в одному з банків.