Дані про стан української економіки демонструють тривожну тенденцію. Різко сповільнюються темпи зростання, а в останньому кварталі минулого року економіка взагалі пішла "у мінус", пише Страна.
Після глибокого спаду 2022 року 2023-го економіка України показала зростання на 5,5%. Очікування на 2024 рік також були цілком оптимістичними. В уряді чекали зростання понад 4%. Тим більше, що підстави на це було сподіватися – з осені 2023 року відновилося судноплавство в українські порти, що розблокувало експорт. Крім того, уряд заявляв про плани щодо нарощування виробництва зброї, повідомлялося про різке збільшення випуску дронів.
Однак у результаті темпи зростання виявилися значно меншими. За підсумками 2024 року вони склали 2,9%, причому в останньому кварталі був навіть невеликий спад 0,1%.
У новому році темпи зростання ВВП ще менші. За перші два місяці вони становили лише 1,1%.
У цьому прискорюється інфляція. За даними Нацбанку, у лютому споживча інфляція зросла до 13,4%, у березні ж вона взагалі перевищила 14%. Реальне зростання цін на споживчий кошик, яке вже відчуло більшість громадян, ще більше - понад 20%.
Економісти кажучи, що країна знаходиться за крок від стагфляції – найнебезпечнішого стану економіки, який поєднує в собі економічний спад і високу інфляцію.
Експерти називають кілька ключових причин "просідання" української економіки.
Перша – вичерпання ефекту низької бази порівняння. До кінця 2022 року було звільнено значні території у Херсонській та Харківській областях. А ще навесні росіяни пішли із великих територій у Київській, Сумській та Чернігівській областях. 2023 року на всіх цих територіях уже працювали підприємства, збирався врожай. Та й загалом бізнес сяк-так адаптувався до військового часу. Тим більше, що таких потужних обстрілів енергетики як наприкінці 2022 року 2023-го вже не було. Але надалі великі території не звільнялися. І фактор низької бази у 2024 році поступово сходив нанівець.
Друга – погіршення ситуації на фронті, посилення обстрілів енергетики та інших промислових об'єктів, втрата значних територій у Донецькій області та просування там російських військ, що призвело, наприклад, до зупинки видобутку вугілля на найбільшій шахті України "Червоноармійська-Західна" поблизу Покровська.
Третє – нижчий урожай зернових через посуху.
Четверте – спад у будівництві через падіння попиту на житло.
П'яте – відтік людей за кордон, а також небажання приватних інвесторів вкладати гроші в економіку через військові ризики, свавілля силових структур і високий рівень корупції. Інвестиції, як і раніше, йдуть лише у військове виробництво та деякі інші сфери, де є держзамовлення, але загальну картину це не виправляє.
Шосте - вкрай тяжке становище на ринку праці через активізацію мобілізації, коли значна частина чоловіків просто ховається по домівках і не ходить на роботу, або намагається всіма правдами та неправдами покинути країну. Останній чинник багато в чому обумовлений провалом кампанії з бронювання, яке дається дуже вибірково, нерідко супроводжується здирством чиновників і не є гарантією зберегти працівників.
Що далі відбуватиметься з українською економікою залежить, насамперед, від двох головних чинників. Перший - скільки ще триватиме війна і на чию користь на фронті розвиватимуться події.
Друге - стан справ у світовій економіці, яка зараз входить в епоху "великих потрясінь" після введення Трампом мит.
