Слідство-Інфо: «За 6 років не подали жодного звіту в податкову». НАБУ перевіряє тих, хто вносив застави за підозрюваних справи «Мідас»

Національне антикорупційне бюро України займається перевіркою компаній та фізичних осіб, які вносили застави за пʼятьох підозрюваних справи «Мідас». Зокрема, у Бюро хочуть встановити, чи не повʼязані вони з самим «бек-офісом», який займався відмиванням державних коштів на енергетиці.

Законність коштів має встановити Державна служба фінансового моніторингу України, куди вже звернулися у НАБУ. Втім, там досі не дослідили законність походження цих коштів.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з покликанням на слова очільника НАБУ Семена Кривоноса під час засідання Тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки.

10 грудня очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що «суспільство турбувало» походження застав для пʼятьох підозрюваних справи «Мідас». Тож у Бюро наразі досліджують це питання, зокрема, перевіряють, чи не повʼязані компанії та фізичні особи з самим «бек-офісом», який займався відмиванням державних коштів на енергетиці.

«З 13 по 28 листопада ми надіслали низку запитів до [Державної служби фінансового моніторингу України] щодо дослідження джерела походження коштів для застав — на предмет їх легалізації і загалом законності… Ми мали підстави для цього запиту і це дуже важливо зараз відстежити, чи не є ці кошти здобуті, в тому числі внаслідок злочинної діяльності цього бек-офісу або повʼязаних осіб», — зазначив Кривонос.

Він також повідомив, що НАБУ отримало відповіді на запити, зокрема щодо низки компаній, які вносили кошти. Проте, за словами Кривоноса, служба фінмоніторингу досі не дослідила «в повній мірі» законність походження коштів, що надійшли від фізичних осіб та, та яким чином ці кошти потрапили на рахунок компаній, що внесли застави.

«Оскільки, наприклад, одна ТОВка була створена в травні 2025 року і вона доволі значну суму застави внесла за одного з фігурантів», — пояснив Кривонос.

Зазначимо, що йдеться про ТОВ «Вагар» — меблева фірма зі статутним капіталом в 1 000 гривень, яку створили лише у травні цього року.

Враховуючи цю інформацію, голова Служби фінмоніторингу Філіпа Проніна, присутнього на засіданні ТСК, попросили розʼяснати, чому досі їм не вдалося зʼясувати джерело походження коштів.

Він зазначив, що вони надали всі відповіді на запити НАБУ і продовжують досліджувати походження коштів. А досі цього не зробили через те, що не можуть блокувати транзакції і поступово отримують потрібну інформацію у банків, через які вносили застави — «це не дві хвилини і займає час».

Очільник ТСК та нардеп Ярослав Железняк також додав, що ТСК з фінансових злочинів має право запитувати податкову інформацію.

«Я зараз не можу назвати компанії, але ми запитали по всім компаніям, назви яких були публічні, яка в них була діяльність до того. І, не повірите, але з 2019 року, якщо не враховувати компанію, яку створили у 2025 році, вони жодної звітності за 6 років не подавали — ні по ПДВ, ні співробітникам, ні по обʼєктам оподаткування», — сказав Железняк.

Нардеп також висловив припущення, що все це може свідчити про їх фіктивність.

Кривонос також додав, що НАБУ отримувало інформацію з різних джерел, що «у середовищі конвертаторів (ті, хто переводить кошти у готівку, — прим.) та людей, які займаються легалізацією та збором великих застав, буквально, коли ми вручили перші підозри, почалося хвилювання, де зібрати такі великі суми коштів. Там правда фігурувало трохи більше — вони очікували близько 500 млн [грн]».

Він підсумував, що все це співпало, і цікаво дослідити, чи «ці гроші не були внесені готівково — просто через ці обмінники чи легалізаторів — бо це заборонено законом», — додав Кривонос.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Ігореві Миронюку. Його відправили під варту на 60 діб з альтернативою застави у 126 мільйонів гривень. Також запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень обрали Дмитру Басову. Крім того, запобіжні заходи обрали «бухгалтеру» та фінансистці схеми з відмивання коштів на закупівлях «Енергоатому» Ігорю Фурсенку і Лесі Устименко. Обох триматимуть під вартою протягом 60 діб. Для Фурсенка розмір застави склав 95 мільйонів гривень, а для Устименко — 25 мільйонів гривень. Крім того, приватну підприємицю, яка, за матеріалами НАБУ, також є учасницею схеми розкрадання коштів у «Енергоатомі» Людмилу Зоріну також у ВАКС взяли під заставу у розмірі 12 мільйонів гривень.

ТОВ «Вангар», про яке згадували під час ТСК, за інформацією журналістів «Схем», ще 13 листопада внесло заставу за Устименко — 25 мільйонів гривень та Зоріну – 12 мільйонів гривень.

ТОВ «Вангар» — київська компанія зі статутним капіталом в одну тисячу гривень, створена в травні 2025 року. Основний вид діяльності — «виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі». За даними YouControl, товариство не має у власності нерухомого майна чи автомобілів. Директор та бенефіціар компанії — Анатолій Соболь.

Журналістам проєкту «Схеми» не вдалося знайти дані, які можуть свідчити про здійснення нею господарської діяльності.

Зазначимо, у рамках справи «Мідас» НАБУ також підозрює колишнього віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова. Правоохоронці впевнені, що на плівках НАБУ експосадовець фігурує як «Че Гевара», а фігуранти схеми з масштабних відмивань на енергетиці обговорювали передачу йому коштів, отриманих з розкрадань. Раніше його взяли під заставу у 51 млн грн, яку за нього вже внесли. Від джерел у правоохоронних органах журналісти «Схем» дізналися, що заставу внесли дві фізичні особи – 30 мільйонів гривень та 21 мільйон 600 тисяч гривень відповідно.