Сирія: початок третьої світової? - The Washington Post

Над оливковим гаєм та пшеничними полями сирійської провінції Алеппо широкомасштабна битва масштабу ризикує перетворитися на глобальну війну, пише The Washington Post.

Російськи літаки бомблять Сирію. Іракські та ліванські озброєні угрупування за допомогою іранських радників просуваються вперед. Групи сирійських повстанців намагаються стримати їх за допомогою США, Туреччини, Саудівської Аравії та Катару. Курдські сили у союзі як з Вашингтоном, так і з Москвою, використовують існуючий хаос для розширення підконтрольних собі територій. «Ісламська держава» в той час поки всі були зайняті іншими групами, захопила декілька невеличких сіл.

Не дивлячись на гадане перемир’я, щодо якого ведуть переговори світові держави, та яке має бути введене на наступному тижні, конфлікт рухається по шляху ескалації. Туреччина приєдналася до бойових дій артилерійською стрільбою через кордон по курдським позиціям, спонукаючи адміністрацію Обами звернутися до обох сторін з проханням відступити.

Громадянська війна в Сирії вже давно перетворилася на посередницьку війну: майже з перших днів збройного повстання проти Башара Аль-Асада світові держави підтримують воюючі між собою сирійські фракції.

Але ніколи до того загроза невеликої світової війни не була настільки очевидною як під час битви за Алеппо, яка відбудеться найближчим часом.

Російський прем’єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв в суботу на конференції з безпеки у Мюнхені попередив про можливі ризики, кажучи що світ вже дійшов до «нової холодної війни».

«Є новий виток небезпечності, який ніяк не вдається контролювати», — каже Салман Шейх, політичний консультант, група якого «Shaikh Group» приймає участь у переговорах. «Те, що ми зараз бачимо, є класичною та справді заплутаною боротьбою за владу, яка може перерости в надзвичайну ситуацію».

Зараз вся увага зосереджена у сільській глибинці Алеппо, всіяній містами та селами, які розтрощуються невпинними російськими бомбардуваннями. Мешканці кажуть, що інтенсивність обстрілів підвищилася з часу оголошення договору про перемир’я — мабуть Росія та її союзники намагаються збільшити свої здобутки напередодні його імплементації.

Поразка повстанців дозволить асадівцям оточити та розтрощити їхній опорний пункт у східній частині міста Алеппо, і, тим самим, можливо, нанести вирішальний удар по п’ятирічному повстанню проти влади Асада.

Але на кону більше ніж результат війни в Сирії. Наступ на Алеппо підтверджує роль Москви в якості домінантної сили на Близькому Сході. Успіхи іракських шиїтських та ліванської угрупувань розширюють владу Ірану за межі традиційну шиїтську вісь впливу в сунітські регіони Північної Сирії. І хоча асадівська армія претендує на перемогу, повстанці, військові експерти та відео самих бійців показують, що майже всі успіхи зроблені завдяки ліванському руху «Хезболла», іракській «Організації Бадра», «Харакат Аль-Нуджаба» та іншим іракським озброєним угрупуванням, фінансованим Іраном.

Тим часом сільська місцевість Алеппо перетворюється на пустелю. Десятки тисяч людей потоками течуть до північного кордону з Туреччиною аби врятуватися від авіа ударів, де їх зупиняє турецька влада, яка приймає в себе 2,4 млн біженців.

Вони розповідають про зруйнування сіл та розпорошених повсюди людей. Мухамед Наджар, мешканець міста Марае, що втік тиждень тому, розповів по телефону з прикордонної зони, що лише 5% мешканців міста залишилися там. Його велика сім’я втратила 15 будинків лише два тижні тому, коли почався наступ на Алеппо.

Еміле Гокайем з Міжнародного інституту стратегічних досліджень розповідає, що вигнання людей з їхніх будинків вже давно є частиною стратегії сирійського керівництва.

«Вони знелюдніють ті області, де вірність людей вже неможливо відновити. Легше та дешевше окупувати територію, ніж завоювати уми і серця. Вони просто виштовхують людей звідси, щоб не було спротиву», — каже він.

Для Туреччини найбільшим занепокоєнням є вакуум біля її кордонів, який може бути заповнений курдами, чия мрія про незалежність стає ближчою через хаос у Сирії.

«Загони народної оборони» (Yekîneyên Parastina Gel‎ — YPG) вже скористалися авіаударами США у Східній Сирії для розширення курдського анклаву. Тепер вони використовують російські авіаудари біля Алеппо для розширення на схід з Афріну, ще одного курдського анклаву. Задекларована мета курдів — пов’язати ці два анклави в одну розширену курдську територію, яка охоплюватиме більше половини кордону Туреччини з Сирією.

Курдська експансія викликає тертя між Вашингтоном та Анкарою, тому що Туреччина вважає YPG філією турецької курдської організації відомої як PKK (Курдська робоча партія — Partiya Karkerên Kurdistanê), яка вважається терористичною як в Туреччині, так і в США. Але США не вважає YPG терористичною організацією та співпрацює з нею у боротьбі з «Ісламською державою».

Зараз бійці альянсу курдів та арабів на чолі з YPG наближаються до прикордонного міста Азаз, яке контролює найбільшу турецьку «браму» до Сирії. Турецька артилерія в суботу та неділю відкрила вогонь по двом селам та авіабазі, які були нещодавно захоплені наступаючими курдами — як сказано в заяві Туреччини, це відповідь на снаряди, випущені YPG і які потрапили в турецьку військову базу.

Віце-президент США Байден в суботу зателефонував турецькому прем’єр-міністрові Ахмету Давутоглу та наполягав, щоб Туреччина припинила обстріл. Він наголошував на «необхідності деескалації в регіоні», згідно з оприлюдненою в неділю заявою Білого дому. Також Держдепартамент в окремій заяві закликав курдів «не користуватися заплутаною ситуацією, захоплюючі нові території».

Через кілька годин після заяв курди захопили ще одне село в північному Алеппо, Айн Дакна, й Туреччина відновила бомбардування.

Як коментує Файзал Ітані з вашингтонської Атлантичної ради, Туреччині не налаштована брати участь у війні в Сирії, але ризик ненавмисної ескалації є реальним. Напруженість між Росією та членом НАТО Туреччиною і без того висока через збиття останньою в листопаді минулого року російського літака, й будь-який прорахунок може викликати реакцію Росії.

«Туреччина знаходиться під шаленим тиском. Підтримані нею групи знищені, а на її кордонах формується квазі-курдська держава», — каже Ітані.

Саудівська Аравія також вела розмови про відправлення військ до Сирії, спонукаючи до чуток про підтримку королівством турецького вторгнення. Однак в неділю голова МЗС Адель Аль-Джубейр заявив, що Ріяд направить спеціальні сили лише в тому разі, якщо США вирішить, що для боротьби з «Ісламською державою» потрібні сухопутні війська. «Таким чином, не ми визначаємо строки», — сказав він на прес-конференції в Ріяді.

Переклад: Марія Єраносян