Луганську правозахисницю Наталю Целовальниченко в КИiвi намагаються "построить". Вже притягли до адмiнвiдповiдальностi

В приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва 18 серпня розглядалася справа щодо притягнення адвоката Наталii Целовальніченко (голова ГО "Луганська правозахисна група") до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП - дрібне хуліганство.

"Працівники поліції в адмінпротоколі вказали, що ця тендітна жіночка сама 5 годин блокувала приміщення Міністерства юстиції, "нецензурно лаялася" в публічному місці, "чіплялася " до людей, "пошкодила повнопрофільний турнікет" та не допускала на робочі місця працівників Міністерства", - написал в Фейсбук Юрiй Кармазiн.

В ході судового засідання стало відомо, що вимушені переселенці, чиї інтереси представляє адвокат Целовальніченко, були запрошені на прийом до Міністра юстиції Петренка, якого на робочому місці не було.

Люди були змушені викликати поліції для того, щоб зафіксувати факт його відсутності на робочому місці.

"Однак, поліція склала протокол, всупереч КУпАП, Закону "Про адвокатуру", відносно адвоката Целовальніченко, намагаючись залякати її, підсовуючи протокол про затримання, ігноруючи гарантії діяльності адвоката.
Хочу виразити особливу вдячність судді Щебуняєвій Лідії Леонідівні за її професійність, компетентність, об'єктивність та справедливість.
Відсутній склад та подія правопорушення.
Хочу порадити працівникам поліції читати окрім Закону України "Про поліцію" ще й інші нормативно-правові акти.
А керівнику Нацполіції повернутися піти із займаної посади добровільно, бо за такими реформами далі дитячого садка не підеш.
І знову бачимо приклад руйнівної, так званої, реформи поліції", - розповидае в Фейсбук Юрiй Кармазiн.

Нагадаемо, громадські організації "Луганська правозахисна група" і "Активна громадянська позиція" створили спільну платформу "Захист прав потерпілих внаслідок збройного конфлікту". Зараз вони активно займаються темою оформлення статусу потерпілого від бойових дій на Донбасі.

За словами правозахисників, це дасть право вимагати від держави компенсації за моральний і матеріальний збиток, який переселенці зазнали в результаті бойових дій і переїзду.