DW: Політична криза у Німеччині, пов'язана з розпадом правлячої коаліції, вибухнула на тлі занепадницьких настроїв у суспільстві

Політична криза у ФРН, пов'язана з розпадом правлячої коаліції, вибухнула на тлі занепадницьких настроїв у суспільстві, пише DW.

Відбувся розпад коаліційного уряду Олафа Шольца (Olaf Scholz), яку називали "світлофорною коаліцією", що складалася з "червоних" - соціал-демократів партії СДПН, "жовтих" - лібералів Вільної демократичної партії (СвДП) та "зелених" - партії "Союз- 90/"зелені".

На неї німці останнім часом "покладають відповідальність за всі свої біди - реальні та уявні".

За опитуванням, проведеним інститутом Allensbach у вересні нинішнього року, лише 3% (!) респондентів вважають цей уряд благом для країни.

Колишній власкор інформаційного агентства Reuters в Німеччині Джон Кампфнер опублікував книгу, що стала бестселером "Чому німці це роблять краще за інших". Це був панегірик політиці Німеччини у скрутні часи, тим більше примітний, що написав його англієць.

"Я знаю Німеччину вже понад 40 років, - розповів Кампфнер DW. - І не можу пригадати жодної розмови з кимось із моїх німецьких друзів або знайомих, який би на питання про те, як справи в Німеччині, сказав би: "Дякую , у нас все гаразд". Німці ніколи так не говорять. І я вважаю таку німецьку самокритику, багато в чому пов'язану з війною та історією, дуже позитивною рисою".

Водночас Кампфнер, який живе то в Лондоні, то в Берліні, очікує, що з розпадом "світлофорної коаліції" у Німеччині посилиться тенденція, яка й раніше діяла йому на нерви – схильність до ниття.

І це при тому, що згідно з останніми дослідженнями - і урядовими, і незалежними інститутами - задоволеність німців власним життям неухильно зростає. Не в останню чергу тому, що за пандемією коронавірусу, яку німці перенесли порівняно легко, і тому, що знизилася інфляція, що підскочила після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Чому ж настрої в Німеччині гірші, ніж реальний стан справ у країні? Кампфнер пропонує таке пояснення: “Ця схильність бурчати виправдовує небажання брати на себе відповідальність. почати щось нове. З переходом на цифрові технології, наприклад, Німеччина застрягла в Середньовіччя".

Болгарський політолог Іван Крастєв приходить до висновку, що останні 30 років були для Німеччини такими добрими, що німці хотіли б так жити й надалі. Але світ – як показує, зокрема, війна в Україні – радикально змінився. В результаті своє життя доводиться міняти і таким звиклим до благополуччя німцям, хоч вони й хочуть, щоб усе залишалося як є.

А що потрібно для того, щоб досягти реформ у країні, яка не бажає змін? Потрібен насамперед канцлер, який був би капітаном, лідером, а не модератором чи арбітром. Олаф Шольц виступає у такій лідируючій ролі дуже рідко. Проблеми німецького уряду, вважає Джон Кампфнер, на 80 або навіть 90 відсотків обумовлені фігурою Шольца: "Виступаючи у бундестазі зі своєю промовою про "зміну віх", Олаф Шольц виявив мужність, пішов на ризик. Канцлер вирішив, що Німеччина потребує радикальних змін. Його рейтинг пішов нагору. Але потім мало що відбувалося - два кроки вперед і два. кроку тому. Уряду Німеччини не вистачало лідера.