1 травня у росЗМІ з'явилися новини про диверсії на російських інфраструктурних об'єктах в оперативному та глибокому тилу

1 травня у росЗМІ з'явилися новини одразу про дві диверсії на російських інфраструктурних об'єктах в оперативному та глибокому тилу.

Як аналізує Перший аналітичний, перша з них, згідно з повідомленням губернатора Ленінградської області, відбулася у довіреному йому регіоні у півночі. За допомогою вибухового пристрою було підірвано одну з опор ліній електропередач. На місці НП представники оперативних служб виявили ще три вибухові пристрої. Окрім самої опори ЛЕП, жодна інфраструктура не постраждала.

Також вранці 1 травня стало відомо про те, що в Унецькому районі Брянської області (понад 50 км від кордону з Україною) на 136 км залізничних колій Брянськ-Унеча спрацював невстановлений вибуховий пристрій, внаслідок чого зійшли з рейок два локомотиви вантажного складу та 7 вагонів. Як пишуть російські ЗМІ, у поїзді всього було 60 вагонів, вони перевозили нафтопродукти та будматеріали. Частина з перевернутих вагонів спалахнула. Як виявилося пізніше, поїзд, що зійшов, був формування Білоруської залізниці.

В наведених випадках примітні відразу кілька моментів. Насамперед те, що вони відбулися в оперативному (у випадку з Брянською областю) і глибокому (у випадку з Ленінградською областю) тилу російських військ. Підрив опори ЛЕП неподалік Санкт Петербурга відзначимо особливо, оскільки туди навіть теоретично не могла дістатися ніяка розвідгрупа українських військ безпосередньо з лінії фронту. Значить, працювала агентура у глибокому російському тилу, яка настільки добре організована, що може доставляти (або виготовляти) вибухівку, здійснювати диверсії та йти з місця події непоміченою.

Згадуючи недавній випадок із вбивством російського воєнкору Максима Фоміна (Владлена Татарського), не виключено, що до здійснення цих диверсій можуть залучатися різні особи, опозиційно налаштовані до російської влади через радикально-ліберальні або ультраправі переконання. Крім того, не виключена й можливість найму агентури за гроші та/або її закидання через територію ЄС чи нейтральних країн (Туреччини, Вірменії та інших) під виглядом біженців та мігрантів із території України.

Як би там не було, проведення подібних операцій у глибокому російському тилу свідчить про те, що українська військова розвідка почувається там, якщо не "як у себе вдома", то загалом досить вільно. Не в останню чергу це є результатом того, що російська сторона минулої осені ввела військовий стан тільки на зайнятих нею територіях України, тоді як у всіх прикордонних з Україною областях РФ діє "середній рівень реагування", а в Ленінградській області, де підірвали опору , а до цього вбили воєнкора Татарського, і зовсім - "рівень базової готовності" (тобто найнижчий).

Другий примітний момент у недавніх диверсіях – це їхня частота. Дві диверсії на інфраструктурі менш ніж за добу у різних регіонах – це досить часто. І те, що це відбувається саме на початку травня, на наш погляд, є невипадковим.

Незважаючи на порівняно невеликі збитки (одна повалена опора ЛЕП та пошкоджені шляхи), почастішання диверсій на російській інфраструктурі може бути елементом підготовки до початку анонсованого українського наступу. Насамперед підготовки інформаційної. Українське командування набагато краще за російське розуміє значення інформаційно-психологічних операцій. В умовах порівняльної "розслабленості" суспільства в тилових регіонах РФ часті диверсії на інфраструктурі можуть бути викликані у нього почуття тривоги і навіть істерики через те, що "метою противника може стати кожен, а недосяжних для України регіонів у РФ немає".

Якщо ідея кампанії з активізації диверсійної діяльності в РФ полягає саме в цьому, напевно, до двох згаданих випадків можна додати нещодавню пожежу на нафтобазі під Севастополем, спричинену атакою українського безпілотника. Цей випадок активно висвітлювався українськими ЗМІ та лідерами громадської думки, що може вказувати на скоординовану інформаційну кампанію.

Про її підсумки говорити поки що рано, але після сьогоднішніх диверсій на інфраструктурі особливої паніки в російському суспільстві непомітно. Певна знервованість у ньому може з'явитися лише у разі успішної атаки української сторони на якийсь знаковий об'єкт (на зразок минулорічного вибуху на Кримському мосту чи бомбардування Москви безпілотниками).

Як загальний висновок можна відзначити, що українська сторона досягла досить високого професіоналізму у проведенні диверсійних операцій на території РФ. Чим відповість на це російська сторона і чи взагалі відповість - поки неясно, пише Перший аналітичний.