Гарячі новини

Подвійне громадянство, реінтеграція Донбасу та Криму: інтерв'ю з віцепрем'єром Олексієм Резніковим

Мирним жителям окупованих територій, які змушені отримувати російські паспорти, не загрожує відповідальність за подвійне громадянство. Крім того, наразі у Верховній Раді триває дискусія щодо перегляду інституту громадянства.

Змінено підхід до інвестування в підконтрольні Україні території Донбасу. Якщо колишній уряд з побоюванням ставився до фінансування проєктів прифронтових регіонів, то команда Зеленського навпаки акцентує на відновленні та розвитку інфраструктури Донецької та Луганської областей. Про це в інтерв'ю телеканалу "Дом" розповів віцепрем'єрміністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Також віцепрем'єр зупинився на темі нового плану мирного врегулювання ситуації на Донбасі та пояснив, чому в Нормандському форматі не обговорюють питання Криму.

Подвійне громадянство в Україні

 

На тимчасово окупованих територіях жителі масово отримують російські паспорти. Тобто фактично мають подвійне громадянство. Що їм за це може загрожувати?

— Мені не подобається слово "загрожує". Коли ми говоримо про реінтеграцію тимчасово окупованих територій, то ми передусім говоримо про повернення людей. Тому слово "загрожує" з вуст держави Україна не має звучати, бо там живуть наші люди. Вони — наші співгромадяни, заручники ситуації, що склалася. Тому їм нічого не загрожує.

А ось коли ми говоримо про окупаційні режими, про посібників держави-окупанта, якою є Російська Федерація, то ми говоримо насамперед або про вчинення кримінального злочину, який називається "державна зрада", або про пособництво у вчиненні цього злочину.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано три співзвучних законопроєкти, які саме спробують відповісти на питання: а як трактувати посібництво і прислуговування окупаційним режимам.

Сьогодні парламент має робоче слово "колаборація", "колаборант". Ви знаєте мою позицію: я не люблю це слово, бо воно не має юридичної категорії в міжнародному праві. А політичне, емоційне забарвлення — має. Тому я використовую слово "пособництво", яке має передбачати, зокрема, певні наслідки та санкції. Навіть якщо це не кримінального характеру діяння, але це правопорушення проти своєї країни.

Що стосується громадян України, які сьогодні примусово отримують паспорти Російської Федерації в окупованому Криму, Севастополі або на окупованій частині Донецької або Луганської областей. Це спосіб їхнього виживання: їх там силують, спонукають це робити. І люди змушені отримувати ці паспорти.

Я вважаю, що їм нічого не повинно загрожувати. Після деокупації буде відповідно прописана процедура. І ми її пропишемо зараз заздалегідь. Так, рамковий закон "Про державну політику перехідного періоду" буде містити відповіді на багато питань, включно з перехідною юстицією, або що робити з цими паспортами.

Для людей буде проста процедура декларування. І якщо вони відмовляються від цих непотрібних папірців, якщо визнають себе громадянами України, хочуть жити в Україні, то питань немає.

— Власне, подвійне громадянство за фактом стосується не тільки жителів окупованих територій. Чи планують якісь зміни в інституті громадянства?

— Щодо подвійного громадянства. Так, зараз Конституція України його не припускає. Але у нас і немає санкції за наявність другого громадянства, як, наприклад, позбавлення українського національного громадянства. Такої санкції немає.

Але зараз у парламенті вже розглядають ідею можливості подвійного громадянства. Це дозволить українцям, які проживають сьогодні в багатьох країнах світу і залишаються патріотами України, більш ефективно допомагати державі.

Але не факт, що наявність другого громадянства дасть можливість працювати, наприклад, у правоохоронних органах, в державному секторі, де є допуск до держтаємниці. Це теж певні обмеження. Ймовірніше, ці особливі напрями будуть припускати наявність тільки одного громадянства, а саме — українського.

Я собі це бачу ось так. Зрозуміло, що дискусія в парламенті буде.

Ситуація на окупованих територіях

Окупаційна влада Криму хоче подати позов проти України за так звану водну блокаду. За те, що ми, українська сторона, не подаємо воду до окупованого Криму. Як буде реагувати на це Україна?

— Я, як юрист, який все життя практикує право, не те, що посміхаюся на це — я просто регочу. Це смішно. Тим "товаришам", які озвучують ідею, що вони будуть судитися з Україною, хочу сказати лише одне — Welcome! Тільки я хочу нагадати, що відповідно до Женевської конвенції, написаної багато десятиліть тому, окупант несе відповідальність за мирне населення на території, яку він окупував. З усіх питань, включно з водозабезпеченням. Вони відповідають перед мирним населенням за нормами міжнародного права. Welcome!

Коли вони подадуть цей позов, як ми будемо реагувати, як Україна? Ми будемо реагувати з посмішкою, відстоюючи інтереси України. Я ще раз повторю, позиція офіційної України така: воду до Криму і Севастополя з материкової частини України, вільної України постачатимуть обов'язково після повної деокупації.

— Яка зараз ситуація на Донбасі, як Україна допомагає людям, особливо які проживають недалеко від лінії зіткнення? Як щодо відновлення інфраструктури, так і розв'язання життєвих проблем.

— Я часто буваю на Донбасі, саме до лінії зіткнення, їжджу туди у відрядження. І всім моїм колегам, заступникам міністра і керівникам інших підрозділів поставлено в обов'язковому порядку бути там не рідше за один раз на місяць. Це Луганська, Донецька області та Херсонська — на адміністративному кордоні з Кримом.

Ми дуже добре знаємо ситуацію, не беручи до уваги вже й те, що завдяки онлайну в нас постійні комунікації з керівниками територіальних громад, очільниками облдержадміністрацій, військово-цивільних адміністрацій...

Найскладнішим є сьогодні стан у жителів, які перебувають саме уздовж лінії зіткнення. Суто безпосередньо. Тобто там, де подих війни найбільш відчутний.

Я був у Мар'їнці, Красногорівці в липні минулого року, саме коли в межах Тристоронньої контактної групи вдалося досягти додаткових угод, що дозволяють оголосити "режим тиші". І ось в Красногорівці ми відвідували школу, яка була відновлена після потрапляння до будівлі "Граду". Я запитав у вчителів: "Скажіть, а ви щось чули про ухвалене рішення?". А після онлайнзасідання ТКГ минуло кілька днів. І вони мені відповіли: "Ми не просто чули — ми ЧУЄМО". Тобто як факт, що стало тихо, і не стріляють.

Я заходив до будинків, які допомагали відновлювати наші МНСники з різних областей. У той момент це була група з Вінниці, з Вінницької області. Це була Мар'їнка, два кілометри від міської межі Донецька.

Для цих жителів найскладніша ситуація в тому, що держава раніше боялася інвестувати гроші у відновлення інфраструктури. Мовляв, "це ж лінія обстрілу, там же знову обстріляють і знову зруйнують". Я вважаю, це неприпустима позиція. Це неправильна позиція. І ми сьогодні її змінюємо.

Ми однаково будемо інвестувати. Ми будемо відновлювати й водоводи, і газоводи — все будемо робити для того, щоб максимально полегшити життя цим людям.

І люди відчувають цю допомогу і вони її цінують. Дороги, які сьогодні будують у Донецькій і Луганській областях, — там таких не було протягом 30 років. Люди вражені.

Тому наше завдання — будувати пояс успіху, показувати вільну, незалежну, європейську Україну — ось такою вона буде скрізь.

— А чим спричинена активізація дезінформації з того боку, що Україна нібито готується до наступу?

— Вони розуміють, що втрачають підтримку з боку держави-окупанта, навіть з погляду фінансування. Їх сьогодні ще менше фінансують. І для того, щоб якось мобілізувати населення, вони починають вигадувати страшилки: а ось завтра нападуть "злі укри", нумо готуймося.

Це класичний політтехнологічний хід. Коли ти провалюєшся у своїх рейтингах, і народ тебе вже не чує, ти починаєш вигадувати якусь війну.

Хочу запевнити: жодних наступів, нічого такого. Ми повернемо ці території політико-дипломатичним шляхом і точно їх деокупуємо.

Новий план щодо Донбасу

А що відомо про новий план із врегулювання ситуації на Донбасі, про який говорить керівник Офісу президента Андрій Єрмак?

— Цей план — спільна позиція німецьких, французьких колег і української сторони. Нагадаю, що у 2016 році проходив саміт у Берліні, ще за часів президента Порошенка. І згідно зі спільним рішенням лідерів Нормандського формату в домовленостях за підсумками берлінського саміту було зазначено: доручити міністрам закордонних справ почати роботу над дорожньою картою (road map) з реалізації Мінських угод. І ще тоді почали працювати над цим документом, але не закінчили цю роботу — спільний узгоджений план дорожньої карти так і не "народився".

Тому цю ідею запропонували й продовжили сьогодні. По суті це було продовження роботи над дорожньою картою, але сьогодні це назвали "кластери".

Є думка трьох сторін за цим планом — представників України, Франції та Німеччини. Поки немає четвертої позиції — з боку представника російського президента, пана Дмитра Козака. Ось всі очікують якоїсь його реакції.

— А ви вже ознайомилися з цим планом?

— Безумовно! Я брав участь у складі української делегації, яка веде перемовини у Нормандському форматі на рівні політичних радників. Я в курсі справи.

— Але, розголошувати поки...

— Ну, звичайно, ні. Згідно з правилами, встановленими політичними радниками двох країн-посередниць — Німеччини та Франції (нагадаю, що сторони конфлікту — Росія та Україна) — всі ці перемовини мають конфіденційний характер.

— Цей новий план якимось чином зачіпає питання Криму?

— На жаль, але це факт, з першого дня роботи Нормандського формату Крим там ніколи не обговорювали й не ставили на порядок денний. Тому це ваше запитання, на жаль, не передбачає відповіді. Крим не обговорюють у Нормандському форматі. Взагалі.

Єдине, і це вперше зробив президент Зеленський — 9 грудня 2019 року в Парижі вже на брифінгу в присутності лідерів трьох інших країн (Франції, Німеччини та Росії) він сказав, що і Донбас, і Крим — це Україна. Це вперше прозвучало про Крим у межах Нормандського формату.

Але насправді щодо Криму повинен бути окремий майданчик, і Україна про нього оголосила і запрошує лідерів інших країн приєднатися до "Кримської платформи", перше засідання якої має відбутися на рівні лідерів країн у серпні під час святкування 30-річчя Незалежності України.