Чи готова громада міста Сєвєродонецька впливати на прийняття рішень місцевою владою?

Опубликовано: 28.09.2015. 21:25

З 25 серпня по 10 вересня 2015 року в Сєвєродонецьку та інших населених пунктах, що належать до Сєвєродонецької міської ради було проведене дослідження «Громада міста Сєвєродонецька: вплив на прийняття рішень місцевою владою».

Опитування було проведено на замовлення ГО «Вибір» за підтримки МФ «Відродження». Методом стандартизованого інтерв’ю було опитано 400 жителів міста Сєвєродонецька та сіл і селищ, що належать до Сєвєродонецької міської ради, вибіркова сукупність репрезентативна за типом населених пунктів (місто/село чи селище), віком та статтю. Помилка вибірки не перевищує 5%. Інтерв’юери здійснювали відбір респондентів методом снігової кулі.

Опитуваних просили дати відповідь на запитання «Як Ви оцінюєте інформування мешканців міста про роботу та рішення міської влади?». Варіант «дуже добре» обрало – 5,3%, «скоріше добре» – 14%, «в рівній мірі добре та погано» – 29,3%, «скоріше погано» – 24,6%, «дуже погано» – 15,8%, вагалися з відповіддю, обравши варіант «важко сказати» – 11%.

Якщо ставити оцінку поінформованості 1 – «дуже добре»; 2 – «скоріше добре»; 3 – «в рівній мірі добре і погано»; 4 – «скоріше погано»; 5 – «дуже погано», то середня оцінка населення склала – 3,35, що можна інтерпретувати як середній рівень «в рівній мірі добре та погано», але з відхиленням в бік «скоріше погано».

На запитання «За останній рік з яких джерел Ви переважно отримували інформацію про діяльність міської влади?» отримано наступні відповіді (можна було обирати до 3 варіантів відповіді): міські газети – 39,5%; місцеве телебачення – 48,5%; інтернет-сайти та соціальні мережі – 45%; від друзів та знайомих – 45,3%; на зустрічах з членами місцевих органів влади – 1%; свій варіант (наприклад, респонденти вказували радіо) – 1%; взагалі не отримували такої інформації – 8,8%.

Отже на першому місці як канал інформування – місцеве ТБ, а друге місце за поширеністю займає отримання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування від свого оточення, хоча цей канал часто несе викривлену та неповну інформацію. Переважне використання лише цього каналу є симптомом недостатньо розвинених каналів комунікації між громадою та місцевою владою. Інтернет має рівні позиції з отриманням інформації від безпосереднього соціального оточення. Інформація тут може братися як з сайтів, так і з сторінок у соціальних мережах. Наступну позицію займають міські газети. Зауважимо, що чи не кожен десятий повідомив про відсутність будь-якої інформації про діяльність міських органів влади. Отримані дані свідчать про необхідність покращення інформування громади, налагодження комунікацій між органами місцевого самоврядування та населенням району. Судячи з тих оцінок, які населення ставило в попередньому питанні, запит на отримання інформації в громаді існує, але є й елементи соціальної апатії, пасивності членів громади. Так один з респондентів у категорії «свій варіант» вказав, що просто не цікавиться відповідною інформацією про діяльність міської влади.

У відповідь на запитання «Як Ви оцінюєте рівень впливу громади Вашого міста на прийняття рішень органами місцевої влади?» опитані дали наступні відповіді: високий рівень – 4%, середній рівень – 27,1%, низький рівень – 24,1%, громада зовсім не бере участі в прийнятті таких рішень – 33,1%, важко сказати – 11,8%. Тобто, сумарно 57,2% характеризують вплив громади на прийняття рішень місцевою владою – нижче середнього, ще 11,8% – не змогли дати відповідної оцінки, що є симптомом відчуженості між цим рівнем влади та громадою. Загалом отримані показники можуть пояснюватися як закритістю влади, так і громадською байдужістю населення міста.

Якщо розглядати відповідні оцінки в балах: 1– «високий рівень»; 2 – «середній»; 3– «низький»; 4–«громада зовсім не впливає на прийняття таких рішень», то середня оцінка, яку поставила громада, складе – 2,98. Фактично «3» – «низький рівень».

Також ми запитали: «У які форми впливу громади на прийняття рішень міською владою були залучені Ви чи Ваші знайомі за останній рік? (можна було обрати декілька варіантів відповідей) Варіант «участь у зустрічах з місцевими депутатами/депутатом» обрало 3,5%, «індивідуальні чи колективні звернення до органів міської влади чи окремих депутатів» – 5%, «участь у громадських слуханнях» – 2,8%, «участь у мітингах та масових акціях» – 8,3%, «звернення до місцевої влади через ЗМІ» – 2%; «присутність на засіданнях міської ради» – 0,5%, «участь в громадських органах при міській раді» – 0,8%, свій варіант вказали – 0,5%. Варіант «ні я, ні моє оточення не брали участі у впливі громади на прийняття рішень міською радою» обрала абсолютна більшість респондентів – 85%.

На питання про те, чи знайомилися опитувані за останні два роки через будь-яке ЗМІ чи інтернет-сайти владних структур з матеріалами з наведеного переліку, отримали наступні відповіді: з прийнятим міським бюджетом знайомилися 21%, зі звітом про виконання міського бюджету – 22,9%, зі статтями про використання коштів міського бюджету – 22,7%.

12,7% опитаних вказали, що на момент опитування, вони потребували юридичної допомоги. Серед тих, хто вказав на подібну потребу 20% вказали, що отримання такої допомоги для них цілком доступне та скоріше доступне; 29% – в рівній мірі доступне та недоступне; 27,5% – скоріше недоступне, 23,5% – зовсім не доступне.

Петренко Ольга, соціолог, спеціально для «Ostrovok»

Фото зі сторінки Sevlisrub - Северодонецк Рубежное Лисичанск в Facebook