Родіон МІРОШНИК: «У всіх героїв наших фільмів була велика мета»

Опубликовано: 10.01.2012. 12:06

Обласна держтелерадіокомпанія уклала договори з 12-ма регіональними телекомпаніями країни, а також з медіахолдингом «Південний регіон» (Ростов), «Югра» (Ханти-Мансійськ) та «Кто есть кто» (Москва) на показ документальних стрічок про видатних особистостей краю. У 24-х фільмах, створених місцевими тележурналістами, розповідається про людей, які зробили відкриття світового значення та вчинки, гідні героїв. Для створення циклу знімальна група в різних містах записала понад 150 годин інтерв’ю, опитала понад дві сотні експертів. Серед них — нащадки тих особистостей, про яких історики знімали фільми. Знайдено майже півтисячі фотодокументів, що ніде раніше не публікувалися.

Про роботу над проектом та подальші плани щодо його реалізації розповідає генеральний директор Луганської телерадіокомпанії Родіон МІРОШНИК.

— Після ознайомлення із зібраним матеріалом що стало для вас відкриттям?

— Кожен фільм — вистражданий. Ключовий режисер Оксана Власова — дуже талановита людина. Ми насамперед визначалися: яка квінтесенція стрічки, її головна ідея. Скажімо, Олексій Алчевський. Адже авантюрист чистої води, водночас людина високоморальна. Принципово не хотів працювати з іноземним капіталом. Для місцевих промисловців першим в імперії створив Земельний банк. Зумів передбачити можливості продажу землі і розпочав розробку місцевих ресурсів — природних та людських. Завдяки йому значна частина території Луганщини була нарешті освоєна. Побудовано величезний завод, і металургійний комбінат прекрасно працює і донині. Створив Олексіївське Гірське суспільство — і до цього дня у нас діють кілька шахт, засновані ним. В Алчевського були чесні принципи у взаєминах з селянами - він землю не забирав, а викуповував і пропонував роботу на заводі та шахтах. І вельми педантично ставився до взятих на себе зобов’язань перед людьми. Величезна кількість компаній на початку ХХ століття збанкрутіла, серед яких і кампанії промисловця і банкіра Алчевського. Втративши надію після переговорів з міністром фінансів Російської імперії, що зуміє виплатити зарплату робітникам і дивіденди акціонерам, Олексій Кирилович кинувся під поїзд. Проте родина його не зламалася, вистояла. Тож фільм ми робили власне не про промисловця і банкіра, а про мецената і його сім’ю. Дружина Христина Алчевська — велика людина, гуманітарій, вона і чоловіка спрямовувала в житті. Перший пам’ятник в Україні Тарасу Шевченку поставили саме Алчевські у своїй садибі в Харкові. Одну з перших шкіл для робітників відкрила Христина Алчевська на гроші Олексія Кириловича. І викладав у цій школі тоді простий учитель Борис Грінченко.

Або розповідь про хлопців та дівчат з «Молодої гвардії». Адже великих битв за Краснодон не було. Кожен з них міг тихо відсидітися аж до визволення від фашистських загарбників. Але ненависть до ворога спонукала до героїчних дій. І коли я просто читав опис катувань, яких вони зазнали, було важко втриматися від сліз.

— Права на трансляцію фільмів циклу серед перших придбав московський медіахолдинг «Ностальгія». Чи не вважаєте це символічним? Хіба ностальгія - основне почуття для людини, яка любить свій край?

— Для мене як патріота вкрай важливо, аби в країні досить точно розуміли, що Луганщина, Донбас — не місце, де живуть п’яні шахтарі й невігласи. У нас не менше приводів для гордості, ніж у інших. Наші земляки, про яких ми знімали фільми, - кінорежисери Микола Мащенко та Олександр Птушко, творець реактивного міномета «Катюша» Георгій Лангемак, авіаконструктор КБ Антонова Петро Балабуєв. З безлічі моделей, сконструйованих ним, найвідоміші Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія» — найбільші літаки у світі.

Ми виходили з того, що не можна велике майбутнє звести на неіснуючій базі. У нас колосальне минуле, тож, є підстави для будування великого майбутнього. Тож наступні серії циклу маємо намір зробити про зірок майбутнього, про імена, які вже є сьогодні чи будуть завтра.

— Для майбутніх персонажів у фільмах є живлення для мрії? Чи не вважаєте, що фільми циклу є певним меседжем тим, хто нині творить історію краю?

— Головне посилання — у всіх героїв наших фільмів була велика мета. Відповідно ними обиралася стратегія життя. На жаль, сьогодні є чимало керівників, які не бачать далі власного носа. Такі мислять глобальними масштабами, не побудують щось серйозне, вагоме для народу і держави.

Серед нашого доробку є фільм, присвячений Олександру Шеремету — людині, яка 35 років була головним архітектором Луганська. Саме він спроектував обласний центр таким, яким ми знаємо його сьогодні. Але градобудівник так і не реалізував частину проектів. Коли переглядаєш хроніку 70-х років ХХ століття, починаєш розуміти — ось вони, контури міста, з алеями, бульварами, парками, закономірністю життя і логікою забудови. І це — місто, яке не відбулося. Тому в наш фільм ми спеціально вмістили креслення зодчого щодо облаштування надбережжя річки Лугань.За його задумом тут мав постати «маленький Петербург».

Залишається додати, що в рамках обласної програми «Патріот Луганщини» наша телекомпанія «РТС» на замовлення обласної ради розпочала підготовку до зйомок ще шести серій унікального документального проекту. А комплекти дисків з уже готовими фільмами передано практично в усі школи області. Вчителі використовують їх на уроках історії, літератури, краєзнавства.

Олена ОСОБОВА, «Урядовий кур’єр [1]»