Освіта і процес децентралізації влади: недодуманість концепції

Опубликовано: 17.08.2019. 22:56

Децентралізацію, створення ОТГ колишня влада подавала як своє головне досягнення. Неупередженим дослідникам було зрозуміло, що добре починанння до кінця не вибудоване. За зразок в Україні приймався досвід Польші, але не в повному обсязі. В сусідній країні гміна існує в системі, яка включає повят і воєводство. У нас взаємодія ОТГ з районом і областю залишилися незрозумілими. Це породжує суттєві проблеми.

Передруковуємо матеріал з запорізького видання ZP - Правда. [1] 

"У сфері загальної середньої освіти необхідно економити кошти. У цьому впевнені представники Уряду. При цьому треба піднімати заробітну плату вчителям.

Проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників і установ освіти і науки» передбачено зростання оплати праці педагогів у 2020 році на 20–70%. Далі — поетапне підвищення протягом 2021–2023 років. Планується, аби у 2023 році посадовий оклад освітян зріс до чотирьох прожиткових мінімумів.

Але таке рішення лягло б важким тягарем на місцеві бюджети. Лише у 2020 році на підвищення заробітної плати їм необхідно було б додатково спрямувати понад 5 млрд грн.

Асоціація міст України ще у липні звернулась до Кабміну з проханням переглянути це рішення. АМУ наголошує, що підвищення заробітних плат педагогів потрібно забезпечити відповідним ресурсом із Держбюджету.

Тепер Міністерство фінансів пропонує…звільнити вчителів. І ще висунуло цілу низку додаткових кроків, які мають зекономити кошти держбюджету. Далеко не всі пропозиції матимуть, на думку Асоціації, позитивні наслідки.

Розберемо детальніше.
Міністерство фінансів пропонує:
1) Підвищення заробітної плати вчителів здійснювати лише з одночасним скороченням їх чисельності. Обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів.
Фактично — звільнення. Такий процес має відбуватись згідно зі статтями 36, 42, 492 Кодексу законів про працю України. Недотримання чинного законодавства призведе до численних судових позовів та пов’язаних із цим, у тому числі з необхідністю оплачувати час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, фінансових втрат місцевих бюджетів.

2) Припинення з 01 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)х класах, де менше 20 учнів.
Наслідком цього стане утримання класів за кошти місцевих бюджетів. При цьому бюджетний рік не збігається з навчальним. Таким чином, озвучена за місяць до початку 2019/2020 навчального року пропозиція Мінфіну прямо веде до закриття шкіл, скорочення педагогічних працівників та зриву освітнього процесу у закладах освіти, вважають в Асоціації.

3) Підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин.
Це суперечить Закону України «Про загальну середню освіту» (ч.1, ст. 25), де сказано: «Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку». Тож, така позиція міністерства потребує відповідної компенсації вчителям із державного бюджету понаднормового робочого часу і не може аргументуватись загальним підвищенням заробітної плати.
*За інформацією Профспілки працівників освіти і науки України, це призведе до скорочення 44 тисяч (!) вчителів.

4) Підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти.
Асоціація міст України наполягає: це призведе до необхідності повторної оптимізації мережі закладів освіти, до невиконання норм наповнюваності класів, що, в свою чергу, поглибить й до того складну ситуацію із наявністю дефіциту освітньої субвенції, зокрема у бюджетах ОТГ.

5) Перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат.
Якщо казати простіше, рішення Уряду про підвищення оплати праці вчителів тягне за собою зменшення до мінімуму гарантованих законодавством України надбавок та доплат. У тому числі й позбавлення педагогічних працівників щорічної винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків (це якщо не буде знайдений відповідний ресурс у держбюджеті).

Тож, з вищезазначеними пропозиціями Мінфіну Асоціація міст України — не згодна.
Фактично, Міністерство фінансів України бере на себе повну політичну відповідальність за закриття шкіл, скорочення працівників галузі освіти та зрив освітнього процесу.
Асоціація міст України наголошує: делеговані державою повноваження мають бути забезпечені з Державного бюджету в повному обсязі. А конституційне право учнів на середню освіту не має залежати від спроможності бюджетів громад.

консультант з питань комунікації Офісу реформ Запорізького РВ Асоціації міст України
Дар’я Лисиця"