«Якби вони могли віддати 50% статків на допомогу Україні, а 50% залишити собі — всі до одного прибігли б»

Опубликовано: 8.09.2022. 15:09

Выводить в слайдере на главной странице

"Черная вода"

Спочатку після початку війни в Україні багатьом здавалося, що за допомогою санкцій проти російських мільярдерів можна чинити тиск на Кремль і змусити олігархів порвати відносини з Росією. Насправді цього не сталося, а самим бізнесменам доводиться обирати між багаторічною та важкою боротьбою за свій стан на Заході чи поверненням до Росії, де вони мають усе. Газета Financial Times докладно розповіла [1] про становище, в якому опинилися найбагатші російські підприємці.

Журналісти Financial Times поговорили з сімома російськими олігархами, які потрапили під санкції, а також з високопоставленими банкірами, нинішніми та колишніми керівниками великих компаній, колишніми чиновниками, їхніми друзями та родичами. З цих розмов випливає, що багато бізнесменів налаштовані проти війни, вони обурені тим, що вона зруйнувала результати їхньої роботи за десятиліття. У той же час, пише Financial Times, вони злі на Захід, який, на їхню думку, зробив їх цапами-відбувайлами, покаравши за події, що не залежали від них.

«Щоб здійснити палацовий переворот і повалити царя, треба спочатку опинитися у палаці. Нікого з цих людей там немає», - сказав один із співрозмовників газети.

Думки про те, що російські бізнесмени не мають важелів тиску на президента Росії Володимира Путіна, дотримуються і люди в західних політичних колах. Зокрема про неефективність індивідуальних санкцій говорить колишній посол США в Москві Майкл Макфол.

У Росії є два типи олігархів. Є олігархи 1990-х, і ми всі дуже пишаємось, коли накладаємо на них санкції та забираємо їхні яхти. Але, чесні, ці хлопці не мають жодного впливу на Володимира Путіна.

Інший тип російського олігарха, за словами Макфола, — це «багатий хлопець, близький до Путіна, але багатий саме тому, що близький до Путіна. Тому і він не має важелів тиску, щоб змусити його зупинити війну».

Бізнесмени відчувають, пише FT, що через санкції вони опинилися в пастці, де вибір стоїть між тихим життям у Росії чи переслідуванням через антивоєнну позицію. Наприклад, вони наводять ситуацію з Олегом Тиньковим, який був змушений продати свою частку в банку «Тінькофф» після того, як публічно засудив Путіна і війну.

«Вони кажуть, що бояться бути отруєними, але насправді бояться втратити свої гроші та репутацію, — каже високопоставлений російський бізнесмен. — Вони не знають, як діяти у такій ситуації. Вони повністю дезорієнтовані».

FT звертає увагу, що щонайменше 21 російський бізнесмен на сьогоднішній день позивається до ЄС, намагаючись домогтися скасування санкцій. Росіяни, які подали скарги, стверджують, що правові підстави, за якими були заморожені їхні активи та введена заборона на в'їзд, є безпідставними чи хибними.

Таких висновків дійшли і журналісти. Згідно з документами, з якими ознайомилися журналісти FT, багато матеріалів, що обґрунтовують введення санкцій, мабуть, були поспіхом зібрані з новинних статей, публікацій на корпоративних сайтах та повідомлень у соціальних мережах. Причиною цього, пише газета, міг стати тиск, який влада чинила на чиновників, щоб ті швидше складали санкційні списки.

Один із співрозмовників FT розповів, що ЄС у кількох випадках використав як підставу для введення санкцій дані про сплачені податки, оскільки ці гроші «допомагали фінансувати військову машину Путіна». Це звинувачення дуже обурило деяких бізнесменів: вони вважають, що їхні компанії принесли бюджету Росії лише мізерну частину того, що сам ЄС витрачає на російську нафту та газ з початку війни.

Євросоюз допомагає Путіну більше, ніж ми. Їм слід накласти санкції на себе.

Оскільки російські бізнесмени розуміють, що судові розгляди в ЄС швидше за все затягнуться на роки, серед них з'явилася ідея про «викуп» — вони готові відмовитися від частини свого майна на користь України, якщо з них знімуть санкції. За інформацією FT, із подібною пропозицією вже виступили кілька російських олігархів. Газета пише, що мільярдер Михайло Фрідман говорив на цю тему з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін, але сам Фрідман це заперечує.

«Якби було якесь правило, згідно з яким вони віддають 50% свого статку на підтримку України, а решта 50% залишають собі, то всі до одного прибігли б», — заявив один із російських бізнесменів.

За його словами, більшість скористалася б можливістю зберегти частину свого статку, оскільки «Путін їм може запропонувати тільки щось у майбутньому, а все, чого вони хочуть, — це повернути гроші, які вони мали і які вони втратили саме зараз».

В Україні такі пропозиції ставляться скептично. Україна не використовує санкції як предмет торгу. Це справа принципу. Головна мета санкцій — зупинити війну, а не знайти якісь умови, на яких можна погодитися на їхнє скасування», — заявив Ростислав Шурма, заступник голови офісу президента Володимира Зеленського.

«24, 25, 26, 28 лютого — ось коли потрібно було визначитися, на якому боці ти знаходишся. На боці світла? Чи на боці темряви?» - Заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данилов.

Медуза [2]

«Якби вони могли віддати 50% статків на допомогу Україні, а 50% залишити собі — всі до одного прибігли б» - Financial Times