Гарячі новини

Як на Прикарпатті шукають газ

Щоб стати енергетично незалежною, Україні треба збільшувати видобуток власного газу та нафти. А для цього потрібні чималі інвестиції, зокрема в розвідку. Прикарпатські фахівці кажуть, що лише в одній з трьох пробурених свердловин є вуглеводні.

Як шукати й розвідувати газоносні родовища та як ці процеси впливають на навколишнє середовище –  "Курсу" розповіли прикарпатські науковці.

Домогтися збільшення видобутку газу неможливо без інвестицій в розробку нових родовищ. Попри те, що на Прикарпатті газ у промислових масштабах видобувають вже понад сотню років, експерти стверджують, що запасів вистачить на багато років наперед.

"Не секрет, що наш регіон – найстаріший в країні з видобутку нафти й газу. Його видобували на верхніх шарах, як дозволяв рівень технологій тих часів. Глибше є і нафта, і газ. Сучасні технології дозволяють їх видобувати, але вони потребують значних капіталовкладень. Якщо зверху були маленькі запаси з невеликим тиском, то на низах є багаті родовища. Можна говорити, що цих запасів нам вистачить на сотні років", – зазначає Валерій Омельченко, директор інституту геології та геофізики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Валерій Омельченко

Щоб розпочати видобуток нафти, газу чи газового конденсату, проводяться геофізичні польові дослідження.

"Спочатку виявляють таку структуру в надрах землі, яка би могла накопичувати та зберігати в собі нафту й газ чи газовий конденсат. Тобто пастку або структурну форму, як їх у нас називають. Для того, щоб знайти таку структурну форму, спочатку робиться сейсмічна розвідка", – пояснює Омельченко.

Науковець пояснює, що з поверхні посилають акустичний сигнал, який проходить на певну глибину і по-різному відбивається від площин залежно від їх густини. За допомогою датчиків, які уловлюють ці звуки, геофізики та геологи аналізують, чи можуть там бути поклади газу.

Як розповідає завідувач кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ ІФНТУНГ, професор Олександр Кондрат, за результатами сейсмічних досліджень оконтурюють по координатах площу та підраховують: яка площа нафтоносності або газоносності, яка ефективна товщина продуктивних пластів, які властивості можуть бути в цих горизонтів, які пластові тиски на цій глибині.

Олександр Кондрат

"Це робиться для того, щоб підрахувати початкові запаси газу, які називаються на цій стадії проектування ресурсами. Отримані дані передають Державній комісії України по запасах корисних копалин", – зазначив Кондрат.

Другий етап – розвідувальне або пошукове буріння.

"Буримо першу свердловину і після того ми можемо достеменно знати, є там природні корисні копалини, які нас цікавлять, чи немає. Після буріння отримуємо більш детальну геологічну інформацію. Процес буріння досить складний і дороговартісний. В середньому вартість буріння однієї свердловини в залежності від глибини та інших характеристик може коливатися від 5 до 15 млн доларів. На це впливає багато чинників: глибина свердловин, характеристика порід", – говорить Олександр Кондрат.

Після цього проектують дослідно-промислову розробку.

"Вона передбачає буріння не лише пошукових свердловин, але й експлуатаційних. Приступаємо до видобутку вуглеводнів. Родовище облаштовується, прокладаються трубопроводи, у газовиків це називають шлейфи свердловин, будується установка, і починається видобуток", – каже Олександр Кондрат.

За статистикою, дві з трьох розвідувальних свердловин буряться безрезультатно. І лише в одній з трьох пробурених є вуглеводні. У разі, якщо з пробуреної свердловини не отримано приплив газу, то у більшості випадків вона ліквідується.

Як пояснює завідувач кафедри основ геології та екології ІФНТУНГ Володимир Хомин, переважно такі свердловини зацементовуються. Окремі з них можна використовувати, наприклад, для закачування у пласт різних небезпечних агентів з метою їх захоронення.

"Проте, у будь-якому випадку, кожна пробурена свердловина дає значну кількість геологічної інформації про структурну будову надр, про породи, з яких вони складаються. При аналітичному опрацюванні таких даних можна зробити відповідні висновки щодо причин негативного результату буріння свердловини (тобто в нашому випадку – неотримання припливу газу) та внести корективи у наступні геологорозвідувальні роботи", – каже науковець.

В усіх проектах на геологорозвідувальні роботи (ГРР) передбачені заходи мінімізації впливу на навколишнє середовище.

"При їх чіткому виконанні ніяких загроз не повинно бути. Якщо навіть і можуть виникати якісь аварійні ситуації, то у тих же проектах передбачені всі необхідні дії та роботи з їх ліквідації. Тільки їх потрібно дотримуватись і виконувати", – зазначає Хомин.