Гарячі новини

Офіційно опубліковано закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Закон № 263-IX про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення на суму від 6,2 млн грн опублікували в офіційному парламентському виданні "Голос України".

До Кримінального кодексу повернули статтю про незаконне збагачення. Передбачено позбавлення волі на 5-10 років з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років у разі набуття особою активів, вартість яких більш ніж на 6 млн 243 тис. 250 грн перевищує законні доходи.

Закладається позовна давність у 4 роки. Позов у справі про визнання активів необґрунтованими і їх стягнення подається без стягнення судового збору.

Відповідні справи розглядатиме колегія Вищого антикорупційного суду (ВАСУ) у складі трьох суддів, а апеляції - апеляційна палата ВАСУ.

Необґрунтованими вважаються не тільки визнані необґрунтованими активи, а й кошти, отримані за їх рахунок - всі вони підлягають конфіскації або спецконфіскації. Інформацію про такі активи мають намір вносити до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

У справі про визнання активів необґрунтованими активи вартістю від 834,6 тис. грн у разі стягнення у дохід держави і арешту передаються в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Також передбачається, що АРМА взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури та суду, розшукуючи приміщення, майданчики для зберігання активів, на які накладено арешт у справі про незаконне збагачення.

Якщо неможливо стягнути активи, визнані необґрунтованими, обвинувачений має сплатити їх вартість державі, або ж будуть стягнуті інші його активи такої ж вартості.

Дані обвинувачуваного у справі про незаконні активи не можна використовувати, щоб довести вчинення ним кримінального порушення.

Закон передбачає розкриття банківської таємниці органам прокуратури, ДБР та НАБУ у справах щодо виявлення необґрунтованих активів (зокрема Нацбанком). У такому випадку банк отримає право надавати інформацію про клієнтів іншого банку.

Окрім банківської таємниці, НАБУ отримає право витребувати інформацію не тільки у правоохоронних та держорганів, органів місцевого самоврядування, а й у підприємств, установ, організацій - зокрема обов’язкові для декларування відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання.

Зі свого боку, ДБР отримає право запитувати інформацію для виявлення необґрунтованих активів з автоматизованих довідкових систем, реєстрів та баз даних, які адмініструють органи держвлади та місцевого самоврядування - зокрема інформацію з обмеженим доступом.

Передбачається, що про необґрунтовані активи можна буде повідомити на гарячу лінію НАБУ, але відповідну інформацію будуть перевіряти лише за умови, що дані стосуватимуться конкретної особи та міститимуть факти, які можна встановити.

Нацагентству з питань запобігання корупції (НАЗК) доручили повідомляти Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) або Офіс генпрокурора про виявлені докази незаконного збагачення.

Якщо Нацагентство за результатами перевірки е-декларацій виявило ознаки необґрунтованості активів - високопосадовцю надається 10 робочих днів, щоб пояснити походження коштів.

Водночас темпи перевірки декларацій НАЗК і рішення за їхніми результатами не мають впливати на розслідування і судові провадження.

Документ вносить зміни до низки законодавчих актів, передбачаючи звільнення і припинення повноважень низки посадовців у разі набрання чинності рішення суду про визнання їхніх доходів необґрунтованими.

Йдеться про суддів, начальників у службі цивільного захисту, військовиків-контрактників, військовиків на кадровій службі; сільських, селищних, міських голів; старост; уповноважених; посадовців місцевого самоврядування; депутатів місцевих рад; членів ЦВК, представників Державної кримінально-виконавчої служби; директора НАБУ, членів НАЗК; прокурорів, членів Рахункової палати; директора, першого заступника і заступника очільника ДБР; поліцейських; членів ВККС та Вищої ради правосуддя; будь-яких держслужбовців і осіб, уповноважених виконувати функції держави.