Гарячі новини

"Регіони як вони є". На Львівщині 2022р. пропонують проголосити роком львівської родини інженерів-архітекторів Пежанських

Наступний, 2022 рік, на Львівщині пропонують проголосити роком львівської родини інженерів-архітекторів Пежанських та присвятити його 130-річчю Олександра Пежанського.

З відповідною пропозицією на комісію з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради звернувся оргкомітет історико-мистецького проєкту «Рік родини Пежанських».

Пежанські запроєктували та збудували низку визначних громадсько-культурних, освітніх та культових споруд, чим долучилися до формування архітектурного ансамблю Львова та Львівщини в кінці XIX – першій третині XX століття.

Як зауважив голова депутатської комісії Іван Щурко, в межах відзначення року Пежанських потрібно визначити об’єкти, збудовані за проєктами цих архітекторів, які необхідно включити в перелік для реставрації у наступному році з нагоди пам’ятного ювілею.

Довідково:
Григорій Пежанський
– український інженер-архітектор, громадський діяч австрійської та міжвоєнної доби. Серед об’єктів створених Пежанським особливо виділяються трибуни стадіону на 8 тис. глядачів поблизу головної алеї Крайової виставки 1894 року. Ним було створено проєкт цілої низки корпусів Львівського університету, реконструкція будинку Галицького сейму, який у 1920 році передали університету. Серед інших його проєктів пов’язаних з університетом – зведення нового приміщення для бібліотеки Львівського університету, на сучасній вулиці Драгоманова, 5. Протягом 1910–1912 років він керував спорудженням корпусів геологічно-палеонтологічного факультету по сучасній вул. Кирила і Мефодія, 6 і 8. Ним було створено проєкт будівлі для жіночої учительської семінарії у Львові на нинішній вулиці Туган-Барановського, 7. 

Олександр Пежанський - український архітектор і фотохудожник, живописець, солдат Української Галицької армії. Син архітектора Григорія Пежанського. Спершу працював як архітектор. А у 1927 році відкрив власне будівельне підприємство, проєктуючи та будуючи житлові, громадські та культові споруди у стилях модерну та функціоналізму у Львові і поза його межами, відновлював інтер’єр Успенської церкви. За його проєктами зведено церкви в Ільнику, Потеличу, Германові (тепер Тарасівка), Мразниці (тепер у складі Борислава), Озерянах, Івано-Франківську, народні доми в Романові, Ворохті і Залукві, шпиталь «Народна лічниця», бібліотеку «Студіон» (опікуном і меценатом яких був Митрополит Андрей Шептицький) у Львові. 

Михайло Пежанський - український інженер-будівельник, термінограф, пластун. Другий син архітектора Григорія Пежанського. Розробляв житлові будівлі, містобудівні проєкти, міські комунікації. Активно сприяв діяльності «Пласту». Під час українсько-польської війни брав участь у розвідувальних операціях львівських пластунів. Відзначений пластовим орденом святого Юрія. Після другої світової війни викладав у Мюнхені. 1949 року виїхав до США. Співпрацював з усіма, хто розвивав у діаспорі українську науково-технічну термінологію. Власними зусиллями і коштами зібрав з цілого світу ті термінологічні словники, що їх заборонили в УРСР. Самостійно перевидав близько 250 примірників словників для закордонних українських науковців та установ. Член і один із засновників Українського фотографічного товариства в Америці. Займався фотофіксацією творів українських митців, що експонувались на виставках у США.