Луганський соціолог Ілля Кононов: "Проект Закону про державну мову є проектом провокування міжмовної і межетнічної ворожнечі в Україні"

На сайті Верховної Ради України опубліковано Проект Закону про державну мову. Ініціаторами законопроекту зазаначені Подоляк Ірина Ігорівна (VIII скликання) Гопко Ганна Миколаївна (VIII скликання) Ємець Леонід Олександрович (VIII скликання) Юринець Оксана Василівна (VIII скликання) Сироїд Оксана Іванівна (VIII скликання) Гузь Ігор Володимирович (VIII скликання) Романюк Віктор Миколайович (VIII скликання) Єднак Остап Володимирович (VIII скликання) Семенуха Роман Сергійович (VIII скликання) Висоцький Сергій Віталійович (VIII скликання) Медуниця Олег Вячеславович (VIII скликання) Черненко Олександр Миколайович (VIII скликання) Журжій Андрій Валерійович (VIII скликання) Бригинець Олександр Михайлович (VIII скликання) Зубач Любомир Львович (VIII скликання) Добродомов Дмитро Євгенович (VIII скликання) Шкрум Альона Іванівна (VIII скликання) Войціцька Вікторія Михайлівна (VIII скликання) Кіраль Сергій Іванович (VIII скликання) Семенченко Семен Ігорович (VIII скликання) Лаврик Олег Васильович (VIII скликання) Пастух Тарас Тимофійович (VIII скликання) Березюк Олег Романович (VIII скликання) Карпунцов Валерій Віталійович (VIII скликання) Сотник Олена Сергіївна (VIII скликання) Вознюк Юрій Володимирович (VIII скликання) Тетерук Андрій Анатолійович (VIII скликання) Крулько Іван Іванович (VIII скликання) Левус Андрій Мар'янович (VIII скликання) Костенко Павло Петрович (VIII скликання) Артюшенко Ігор Андрійович (VIII скликання) Луценко Ігор Вікторович (VIII скликання) Рибчинський Євген Юрійович (VIII скликання).

Цей законопроет зараєстровано за №5670 від 19.01.2017.

Наводимо деякі його положення

Прокоментувати їх редакція попросила луганського соціолога Іллю Кононова.

Стаття 1. Українська мова – єдина державна мова в Україні
1. Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
2. Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин.
3. Джерелом статусу української мови як єдиної державної є державотворче самовизначення української нації.
4. Державний статус української мови є невід’ємним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Стаття 9. Застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування
1. Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова.
2. У випадку якщо організатор засідання, заходу або зустрічі вважає, що мовою засідання, заходу або зустрічі має бути інша мова ніж державна, він забезпечує переклад державною мовою.
У разі застосування під час засідання, заходу або зустрічі іншої мови ніж державна, організатор засідання, заходу або зустрічі зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник засідання, заходу або зустрічі

Стаття 10. Застосування державної мови в актах, діловодстві та документообігу

7. Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб складаються державною мовою.

Стаття 17. Державна мова в сфері освіти
1. Кожен громадянин України має право отримати освіту державною мовою. Застосування державної мови в навчально-виховному та освітньому процесах в усіх навчальних закладах є обов'язковим.

6. Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова. Вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою. Мова підручників та методичної літератури має відповідати мові освітнього процесу у відповідному навчальному закладі.

Стаття 18. Державна мова в сфері науки
1. Мовою науки в Україні є державна мова.
2. Наукові видання публікуються державною мовою. За згодою відповідної вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи або вищого навчального закладу наукове видання або його частина може публікуватися також офіційними мовами Європейського Союзу.

Стаття 20. Державна мова у сфері телебачення та радіомовлення
1. Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.
2. Телерадіоорганізації незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач здійснюють мовлення державною мовою.
3. Іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори (або всі іншомовні частини телерадіопрограм , передач та аудіовізуальних творів), які транслюють телерадіоорганізації, озвучуються або дублюються державною мовою, окрім пісень (словесно-музичних творів) з візуальним супроводом або без такого.

Стаття 21. Державна мова в друкованих засобах масової інформації
1. Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.
2. За бажанням засновника друкованого засобу масової інформації він може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.

Стаття 22. Державна мова у книговиданні та книгорозповсюдженні
1. Книжкові видання в Україні видаються державною мовою.
2. На розсуд авторів, видавців книжкове видання може видаватися поряд з державною мовою іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд книжкового видання іншою мовою має відповідати тексту, обсягу, зовнішньому вигляду книжкового видання державною мовою. Кількість таких мовних версій книжкового видання не обмежена, при цьому тираж книжкового видання державною мовою має перевищувати тираж цього книжкового видання, виданого будь-якою іншою мовою.

Стаття 23. Державна мова в сфері електронних інформаційних систем
1. Програмне забезпечення з користувацьким інтерфейсом, в тому числі встановлене на товарах, що реалізується в Україні, повинне мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою. Відсутність повноцінного користувацького інтерфейсу державною мовою є істотним недоліком товару.
2. Користувацький інтерфейс програмного забезпечення державною мовою створюється з використанням української технічної термінології. Стандарти української технічної термінології визначає Національна комісія зі стандартів державної мови.

Стаття 26. Державна мова в сфері обслуговування споживачів
1. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.
2. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Стаття 29. Державна мова в сфері охорони здоров’я
1. Мовою охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова.
2. На прохання особи, яка звертається по отримання медичної допомоги чи медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Стаття 36. Державна мова в іменах
1. Імена, прізвища та по батькові громадян України подаються державною мовою за правилами українського правопису та не перекладаються іншими мовами, а передаються за допомогою літер абетки відповідної мови відповідно до звучання українською мовою.
2. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.

Стаття 39. Національна комісія зі стандартів державної мови
1. Опрацювання й утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови (далі - Комісія).

Стаття 45. Центр української мови
1. Для підтримання стандартів української мови, перевірки та вдосконалення рівня володіння нею Національна комісія зі стандартів державної мови утворює Центр української мови.

Стаття 47. Термінологічний центр української мови
1. Для підтримання та вдосконалення стандартів української мови Національна комісія зі стандартів державної мови утворює Термінологічний центр української мови.

Стаття 48. Уповноважений із захисту державної мови
1. З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у всіх сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови.

Стаття 51. Служба мовних інспекторів Уповноваженого із захисту державної мови
1. З метою забезпечення належного контролю за дотриманням стандартів державної мови, застосуванням української мови як державної при Уповноваженому із захисту державної мови діє відповідна компетентна служба у складі 27 мовних інспекторів.

Стаття 52. Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови
1. Для організаційного забезпечення діяльності Уповноваженого із захисту державної мови діє секретаріат.

Стаття 54. Захист прав громадян України щодо застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя
1. Кожен може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення права на отримання державною мовою інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України та щодо усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.

Стаття 56. Підстави здійснення мовної експертизи
1. Уповноважений із захисту державної мови ухвалює рішення про здійснення мовної експертизи на підставі скарги особи або за власною ініціативною.

Стаття 58. Підстави здійснення мовного інспектування
1. Уповноважений із захисту державної мови ухвалює рішення про здійснення мовного інспектування на підставі скарги особи або за власною ініціативною.

Розділ VІІІ. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Визнати таким, що втратив чинність:
Закон України «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2.1. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122)
доповнити статтями 18849 та 18850 такого змісту:
«Стаття 18849. Порушення законодавства у сфері застосування державної мови
Порушення вимог Закону України «Про державну мову» щодо обов’язкового застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності, у судочинстві, в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, в органах правопорядку, на державному кордоні України, в процесі виборі та референдумів, в міжнародних договорах України -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України «Про державну мову» щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України «Про державну мову» щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог Закону України «Про державну мову» щодо застосування державної мови щодо надання інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення Закону України «Про державну мову» щодо порядку застосування державної мови, не визначені в частинах першій-п’ятій цієї статті, крім порушення порядку застосування державної мови телерадіоорганізаціями, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених у частинах першій, другій, третій, четвертій, п’ятій або шостій цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
Стаття 18850. Невиконання законних вимог мовного інспектора
Невиконання законних вимог мовного інспектора щодо усунення порушень законодавства щодо порядку застосування української мови –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Коментар соціолога: "Без сумніву, держава мусить піклуватися про українську мову. Для цього варто підтримувати академічні інституції, стимулювати власне книговидавництво. Але цей законопроект власне не про мову. Точніше, мова тут використовується як знаряддя політики. Цей законопроект призначений для того, щоб не допустити мирного вирішення проблеми Донбасу і Криму. Саме бажання зберегти відторгнення цих українських регіонів, їх маргіналізацію і об"єднало таких різних за позірними політичними позиціями політиків.

Скажу більше. Цей законопроект написаний не для підтримки української мови, а для тотальної дерусифікації країни. Україна є двомовною країною. Як українською, так і російською володіють мешканція як Сходу, так і Заходу. Правда, білінгвізм на Сході і на Заході різний: в першому випадку російсько-український, в другому - українсько-російський. Для стійкості нашої країни цей культурний підмурок треба не руйнувати, а зміцнювати. Між тим автори законопроекту саме виникнення білінгвізму в нашій країні спрощують, застосовуючи постколоніальну риторику, більше того, риторику деокупації.

В нинішній ситуації подібний законопроект викличе збурення на Сході і Півдні країни, будучи сприйнятий як посягання на невід"ємні права людини бути собою, зберігати свою культурну ідентичність.

Варто звернути увагу і на те, що законопроектом передбачається створення державних інституцій, які будуть стежити за мовним режимом. В Україні вже давно говорять про один "інквізаційний орган", який займається декомунізацією. Тепер приводів для цього стане більше. Треба сказати, що запропоновані заходи для підтримки мови є антидемократичними.

Мову треба розвивати, плекаючі культуру в цілому. В даному контексті слід би посилити академічні інституції, які займаються українською мовою і літературою. Цей же законопроект може тільки пригнічувати культуротворчий процес в країні. Він повинен викликати протести в суспільстві, а ВР має його відхилити".

Источник:

Сайт ВР