Гарячі новини

KLYMENKO TIME: Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Покровськ: яка доля останніх великих міст Донбасу, які все ще контролює українська армія?

Обстановка на Донбасі продовжує залишатися стабільно пекельною. Регіон перетворився на мільйони тонн битих будматеріалів, щодня там вогонь та кров, і щодня звідти від Владивостока до Ужгорода розходяться сотні похоронок. При цьому у підконтрольній Україні частині Донбасу ситуація постійно посилюється. Під контролем ЗСУ все менше залишається міст, а сам фронт дуже повільно відтягується на захід, що на лінії зіткнення призводить до тотальних руйнувань, пише KLYMENKO TIME

Почнемо з ревізії, а саме з того, що Україна зараз контролює на Донбасі, а якщо точніше, то на Донеччині. У сусідній Луганській області жодного міста під контролем ЗСУ не залишилося ще з минулого літа.

І відразу уточнимо, що підрахунки щодо того ж населення міст у нас суто довоєнні, при цьому не на момент початку великої війни минулого року, а на 2014 рік. За минулі 9 років природно все суттєво змінилося, але точно можна сказати, що зміни щодо того ж населення міст пішло тільки в мінус. Може меншою мірою це торкнулося лише Краматорська, який після втрати Донецька став тимчасово обласним центром. Місто наповнилося чиновниками та військовими. Але навіть із усіма цими змінами, до 2014 року в Краматорську проживало 162 тисячі осіб, а 2021-го – 150 тисяч. Тобто все одно стався мінус, хоч і місто за 8 років суттєво піднялося у своєму статусі.

Отже, за даними від 2014 року, під контролем ЗСУ зараз лише два міста-стотисячники – Краматорськ (162 тисячі) та сусідній Слов'янськ (116 тисяч). Скільки зараз у цих містах цивільних, навряд чи здатна сказати навіть місцева влада. Обидва населені пункти великими хабами ЗСУ, тут відбуваються далекі ротації, і звідси починає свій шлях на схід вже на своїх колесах/гусеницях готова до бойового застосування техніка. І з цієї ж причини обидва міста регулярно зазнають ракетних ударів, що призводить до суттєвого руйнування інфраструктури. При цьому вони ще не прифронтові, принаймні, для російської стовбурової артилерії недосяжні.

Також під контролем ЗСУ є три міста, що перевищують за довоєнними даними 50 тисяч населення – Костянтинівка (76), Бахмут (72) та Покровськ (64 тисячі). Що відбувається зараз у Бахмуті, окремо описувати не будемо – місто і так на слуху і постійно потрапляє до наших розборів. Якщо дуже коротко – то у Бахмуті все погано. Але також все дуже погано і в розташованій трохи на південний захід від Костянтинівки, яка в разі падіння Бахмута сама стає вже другим Бахмутом. Лінія фронту від східних околиць Костянтинівки вже за 7-8 кілометрів, та й містом йдуть практично щоденні прильоти.

На тлі цієї пари все порівняно добре у Покровська, якому пощастило розташуватися ближче до Дніпропетровської області. Від активної лінії фронту місто відокремлює солідні 45 кілометрів, що за нинішніми темпами наступу здається майже вічністю. Хвилюватися жителям міста можна починати, якщо російська армія зможе взяти Вугледар і впритул підійти до Курахового.

І ще 3 міста на Донеччині під контролем ЗСУ, в яких до війни проживало від 30 до 40 тисяч осіб: Мирноград (49), Торецьк (34) та Авдіївка (31). Найкраще становище тут у Мирнограда, який є містом-супутником описаного вище Покровська. А ось Торецьк і особливо Авдіївка – це вже не зовсім міста, а суцільні укріпрайони, розташовані на передовій. Навіть якщо війна закінчиться прямо зараз, мало що в цих містах колись залишилося цілого.

Отже, якщо підбити вступні, то на даний момент мова може йти тільки про безпеки чотирьох порівняно великих міст – Краматорська, Слов'янська, Покровська та Мирнограда. Інші або вже зруйновані здебільшого (Авдіївка, Бахмут), або наближаються до цього (Костянтинівка).

Тепер розглянемо основні сценарії, що з цими містами може статися в 2023 році.

Сценарії 1. ЗСУ проводять вдалий наступ, скажімо, у Запорізькій області, що змусить Москву піти на серйозні поступки В такому разі найбільш руйнівна форма війни до цих міст так і не дістанеться.

Сценарії 2. ЗСУ проводять невдалий наступ, яке ставить у катастрофічний стан українську армію, та Україну на Заході змушують до перемир'я. Один із найімовірніших варіантів такого перемир'я – фіксація кордону на поточній лінії фронту. У такому разі ті ж таки Слов'янськ та Покровськ залишаються під контролем України, ще й у більш-менш житловому стані.

Сценарії 3. ЗС РФ проводить вдалий наступ на якихось інших ділянках фронту – запорізький напрямок, харківський чи київський, який знову ж таки стає болючим для ЗСУ. І Україна підписує мирний договір на умовах Кремля, де весь Донбас переходить під контроль Росії у його нинішніх адміністративних кордонах. У такому разі ці міста уникають великих руйнувань.

Сценарії 4. Війна продовжується в тому ж темпіяк і зараз. Якщо ініціатива зберігається за Росією, тоді фронт наближається до цих міст, і вони будуть повністю зруйновані. Якщо ініціативу зуміють перехопити ЗСУ, тоді лінія фронту також повільно відсуватиметься від Краматорська та Мирнограда, але руйнуватимуться вже міста з іншого боку фронту.

У будь-якому випадку, ми б не рекомендували сьогодні вкладатися у нерухомість на Донбасі. Ризиків набагато більше, ніж купувати яйця у кілограмах.