Антикорупційний комітет Ради 27 лютого так і не зміг ухвалити жодного рішення під час засідання, на якому розглядали мільйонні розкрадання в оборонному секторі, виявлені журналістами BIHUS.info

Антикорупційний комітет Ради 27 лютого так і не зміг ухвалити жодного рішення під час засідання, на якому розглядали мільйонні розкрадання в оборонному секторі, виявлені журналістами BIHUS.info.

Радіо Свобода зібрало шість ключових запитань від народних депутатів до керівника контррозвідки, які там пролунали.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції 27 лютого не зміг ухвалити жодного рішення під час засідання, на якому розглядали оприлюднені у журналістському розслідуванні «Наші гроші» факти корупції в оборонному секторі («Укроборонпром» назвав оприлюднені дані маніпулятивними). Понад дві години запитань, відповідей, депутатські амбіції і, врешті-решт, наприкінці засідання не було кворуму. Народний депутат Олег Барна покинув залу засідань, хтось із депутатів сказав, що у нього начебто телеефір.

Частина парламентарів, як вони стверджують, попри хворобу, прийшли на комітет, адже «розглядається резонансне питання».

Також на засідання були запрошені керівники Рахункової палати України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України, ведучий телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Денис Бігус і журналіст Леся Іванова.

Проте представники САП та НАБУ не з’явилися. Однак на засіданні зачитали лист від керівника САП Назара Холодницького, в якому йдеться про те, що прокуратура відкрила провадження після оприлюдненої журналістами інформації. У НАБУ повідомили, що детективи бюро вже досліджують у межах досудових розслідувань частину описаних журналістами «Bihus.info» подій, а кримінальне провадження відкрили за статтею 191 Кримінального кодексу України («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Окрім того, присутній на засіданні Денис Бігус запевнив, що це лише перша частина журналістського розслідування й висновки слід буде робити уже після другої частини.

Весь шквал емоцій та запитань полетів у бік контррозвідників

Керівник департаменту контррозвідки Служби безпеки України Олексій Петров намагався відповідати на запитання народних депутатів, однак відповів не на всі, адже, каже, частина інформації – під грифом «таємно».

Радіо Свобода зібрало декілька запитань від народних депутатів до Петрова та його відповідей:

«Слухайте, це ж не голку загубили. Це силові агрегати до БТРів. Це ж мільярдні замовлення для нашої держави. Ви сліпі там, чи що?» – народний депутат Володимир Парасюк, присутній на засіданні, звернувся до СБУ.

Чи справді ці комплектуючі (деталі) були незамінними? Чи справді їх завезення в будь-який спосіб з території держави-агресора було в інтересах національної безпеки?

«Ці питання можуть бути розглянуті на закритому засіданні. Тому що факт постачання товарів так званого критичного імпорту існує. Логістика постачання сьогодні насправді регулюється нормативно-правовими актами, які мають гриф «таємно» і «цілком таємно».

Чи чинить Адміністрація президента тиск на роботу СБУ?

«Жодного впливу на свою роботу, на виконання своїх функціональних обов’язків ані з Адміністрації президента, ані з будь-яких інших центральних органів виконавчої влади особисто я, і підрозділ, яким я керую, не відчуваю».

Які результати?

«Я хочу відповісти за ті справи, за які ми несемо відповідальність, які знаходяться у нашій компетенції і підслідності. Я ще раз хочу акцентувати, або повторити цю тезу, – що ані посадових, ані економічних злочинів ми не розслідуємо. Принаймні департамент контррозвідки. З моменту призначення мене на посаду як начальника департаменту контррозвідки я можу звітувати за 310 кримінальних справ за 111 статтею – державна зрада. 42 кримінальних справи – 113 стаття – диверсія. І 20 справ за 114 статтею – це шпіонаж».

У оборонних структурах працюють представники СБУ, як вони не могли помітити наведені журналістами факти?

«Я хочу підтвердити, що ми маємо офіційних представників – так званий інститут оперативників діючого резерву на підприємствах, – у центральних органах влади, в управліннях і в тому числі у міністерствах. В абсолютній більшості вони займаються питаннями щодо викриття фактів розвідувально-підривної діяльності спецслужбами іноземної держави. Я хочу зауважити, що департамент контррозвідки не займається фактами викриття або розслідування корупції, і якщо ті факти дійсно є – ми інформуємо за підслідністю прокуратуру. Ці факти у нас є. І ми можемо доповісти письмово».

Чи були факти в оперативних справах, які стосуються розслідування «Наші гроші» і чи передавалися вони до ГПУ, аби відкрити кримінальне провадження?

«Зареєстровано за матеріалами контррозвідки і направлено в органи військової прокуратури Генеральної прокуратури України, починаючи із 2016 року, 15 справ. Зареєстровано, в рамках яких ми проводимо оперативне супроводження за дорученням слідчих або прокурорів. Це усі факти. В тому числі там є і факти постачання продукції сумнівного походження».

Незаконне постачання?

Сам факт контрабанди не військових засобів ураження не є кримінально карним злочином. Тому, відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу, є інша диспозиція або інша кваліфікація цих дій – називається «незаконне переміщення товарів», які підлягають експортному контролю. Це 333 стаття Кримінального кодексу, відповідно до якої Служба безпеки, департамент контррозвідки викриває такі факти. Відповідно до статистики, за 2017-2018 роки нами порушено і розслідується 162 такі факти. Щодо того моменту – чи існує у нас механізм постачання товарів, логістика яких контролюється державою, такі факти існують. Але я б не хотів наголошувати на цьому моменті у такому режимі, оскільки, повірте, контррозвідувальний режим у Росії після цього засідання, повірте мені, буде ущільнений».

Власне, іншої конкретики на засіданні й не було. Результату також. Варто справедливо відмітити, що представники усіх запрошених відомств перекидали відповідальність на різні департаменти. І готуються переглядати нову частину розслідування, яка незабаром буде оприлюднена.

Після цього Олег Гладковський попросив зупинити його повноваження першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони на час розслідування матеріалів, викладених журналістами. Речник президента України Святослав Цеголко заявив, що Петро Порошенко підтримаввідсторонення Гладковського.

Ігор Гладковський, зі свого боку, заявив про намір позиватися до суду на авторів розслідування.

«Укроборонпром» назвав оприлюднені дані маніпулятивними.