Посівна-2023 під загрозою? Аграрії наполягають на продовженні програми кредитування, інакше посівні площі можуть скоротитися на 45%

Протягом останнього тижня в українських ЗМІ з'явився шквал публікацій під заголовками: "Посівна під загрозою!", "Україна втратить доходи від експорту зернових!" і т. п. І хоча в умовах війни багато галузей економіки України справді переживають не найкращі часи, такий драматизм конкретно щодо сільського господарства та весняної посівної здався нам дивним, адже нинішнього року ситуація з нею точно не гірша, ніж попереднього, коли весь березень багатьма регіонами замість тракторів та комбайнів їздили танки, аналізує Klymenko.TIME

Ми вирішили розібратися в ситуації та з'ясувати, як насправді справи в українському агросекторі, та чого чекати від урожаю 2023 року.

Практично у всіх публікаціях про проблеми з посівною в поточному році є одна і та ж думка - прохання аграріїв. продовжити дію пільгової програми кредитування "5-7-9" на 2023 рік. Вона стартувала в березні минулого року, якраз у розпал посівної, завдяки чому аграрний бізнес отримував кредити у банках-партнерах програми зі звичайною процентною ставкою, а держава компенсувала частину відсотків.

За 2022 рік програмою скористалися 43 аграріїв, які залучили з її допомогою понад 648 млрд грн кредитних коштів. Однак у березні поточного року термін її дії спливає, після чого агропідприємствам доведеться самим повертати кредити без допомоги держави. Як стверджують аграрії (наприклад, представники Всеукраїнської аграрної Ради, які закликали продовжити програму пільгового кредитування), це може спричинити скорочення посівних площ у країні в поточному році до 45%.

Враховуючи те, що за даними Мінагрополітики, у 2022 році вони вже скоротилися на 42% в порівнянні з довоєнним 2021-м, така перспектива і в правду виглядає не дуже райдужно для економіки. Проте ми не радили б довіряти профільним аграрним асоціаціям, які лобіюють інтереси великих гравців галузі, на слово. Вони точно не з тих, у кого сьогодні катастрофічно не вистачає коштів на погашення кредитів

2022 року в Україні було зібрано 72 млн тонн зерна. Це справді суттєво менше, ніж у 2021 (106,6 млн тонн), але якщо порівняти, наприклад, з 1990 роком, коли в країні проживало майже вдвічі більше людей, ніж зараз, то ми побачимо, що тоді в Україні зібрали лише 51 млн тонн зернових. Таким чином, прогноз Національної зернової асоціації про те, що 2023 року в Україні зберуть 64,8 мільйона тонн зернових, виглядає аж ніяк не катастрофічним. В країні однозначно вистачить зерна не лише на те, щоби прогодувати власне населення, а й на експорт.

Показники експорту за 2022 рік, до речі, незважаючи на недоступність частини традиційних посівних площ через бойові дії та їхні наслідки, а також тривалу морську блокаду в першій половині року, були вельми значними і досягли 20,9 млрд доларів. Для порівняння, у передвоєнному 2021 році загальний обсяг експорту зернових та олійних культур становив 24 млрд доларів, у 2020 – 18,9 млрд, у 2019 – 19 млрд, а у 2018 – 15,6 млрд. Як бачимо, у "катастрофічний" військовий рік аграрії врятували від продажу своєї продукції набагато більше, ніж набагато спокійніший 2018.

Втім, окрім бажання отримувати компенсацію частини своїх кредитів від держави, представники аграрного сектору мають реальні приводи для занепокоєння. Колишні експортні морські маршрути нині, здебільшого, недоступні. Простий кораблів в очікуванні виходу за погодженим з Росією та Туреччиною "зерновим коридором" становить іноді 30-50 днів, що виливається в суттєве збільшення транспортних витрат.

Вартість перевезення зерна за альтернативними сухопутними маршрутами (залізницею або автотранспортом) також відчутно вища за вартість звичних раніше морських перевезень. Разом з тим, не варто думати, що аграрії-експортери працюють собі на збитки. Зростаючі транспортні витрати закладають у кінцеву вартість своєї продукції іноземних покупців.

З усього вищевикладеного пересічним жителям України важливо розуміти одне: які б лобістські кампанії не запускали великі агрохолдинги у ЗМІ, і хоч би якими панічними заголовками нас лякали, зерна та ін. сільськогосподарської продукції нашій країні точно вистачитьщоб не тільки прогодувати всіх її мешканців, а й заробити на експорті. Щоправда, цей заробіток отримають, за висловом класика українського політичного красномовства, "не тільки всеАле це вже деталі.