Горячие новости

ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. СОЦІОЛОГІЧНІ НАУКИ. - № 5 (302) травень 2016

В номері публікуються статті, присвячені методологічним і організаційним проблемам соціологічних досліджень періоду кризи і війни. Українське соціологічне співтовариство зіткнулося з тим, що традиційна методологія в цих умовах працює незадовільно.
Більшість статей номера підготовлені в межах дослідницького проекту «Масова свідомість  в зоні воєнного конфлікту на Донбасі», який підтримується Міністерством освіти і науки України (Державний реєстраційний номер 0116U004150).

В межах реалізації цього проекту було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Методологічні питання дослідження масової свідомості в кризові періоди суспільного розвитку» (Старобільськ, 25 березня 2016 р.). Для участі в цьому заході були запрошені провідні вітчизняні вчені, які займаються методологічними питаннями соціологічних досліджень в критичні періоди суспільного розвитку. Статті проф. Олени Злобіної, доц. Людмили Скокової, доц. Олени Князевої написані на основі доповідей на конференції.

Увага нашого наукового колективу була зорієнтована на виявлення причин методологічних збоїв, з якими стикаються соціологи в нинішній ситуації. Увага звертається на співвідношення соціологічної теорії і соціологічної методології. З’ясовано, що перетворення соціології на інститут сучасної демократії призвело до того, що більшість спеціалістів, які працюють в предметному полі соціології, переорієнтувалися на сервісні (прикладні) дослідження. Подібні дослідження, які найчастіше здійснюються з використанням опитувальних методів, дають знання, яке вплетене в поточний політичний процес. Інші практично-орієнтовані дослідження ввійшли в практику маркетингу і теж інтегровані з поточною практичною діяльністю. Соціологи почали продукувати величезну кількість інформації, яка застаріває зі швидкістю газетних статей.

Такий стан ремесла соціологів у всьому світі мав своїм наслідком втрату зв’язку між загальною теорією суспільства і тим, що отримало назву соціологічних досліджень. Останні дозволили накопичити неоглядну кількість інформації про суспільне життя, але вона не впливала і не впливає на стан наукової дослідженості суспільства.

Практика масових соціологічних досліджень своєю теоретичною базою має статистику. Остання ж спирається на математичне обґрунтування. Для інтерпретації швидкоплинної і мінливої інформації застосовуються теорії середнього рівня, неспинне збільшення яких свідчить про екстенсивний розвиток нашої науки і втрату нею своєї предметної визначеності.
Для виходу зі змальованої ситуації пропонується новий теоретичний синтез, головними компонентами якого мусять стати світ-системний аналіз, екологічна соціологія і теорія Другого модерну.

Соціологи стикаються в дослідженнях з некласичними об’єктами. Одними з них є меми. В номері публікується декілька статей, які розглядають цю реальність. Одним з дослідників (Юрій Полулях) пропонується нова теорія мемів, мемграм і мемплексів.
Респонденти в незвичних і небезпечних обставинах не йдуть на контакт з соціологом, або дають нещирі відповіді. Це актуалізує теорію, яка вже більше 10 років тому була розроблена проф. Аллою Лобановою. Авторка дає її сучасну інтерпретацію в статті, що публікується.

Соціолог стикається зі складнощами під час польового етапу дослідження. Про все це в наших статтях.